В середине XV века Византийская империя была со всех сторон окружена землями своего главного противника — мусульманского государства турок-османов, которые видели в Константинополе главное препятствие распространению своей власти в регионе
Османский султан Мехмед II, поклявшийся взять Константинополь, осторожно и тщательно готовился к предстоящей войне, осознавая, что ему придётся иметь дело с мощной древней крепостью, от которой уже не раз отступали армии других завоевателей
Правильно оценив значение последней, Мехмед II уделил пушкам особое внимание, приказав создать огромный по тем временам артиллерийский парк
Объяснен
Захоплення столиці колись могутньої православної держави розпочалося з облоги 6 квітня 1453 року. Час від часу відбувалися незначні сутички, але в перші тижні облоги значних зрушень не було. Пізніше на до візантійцям прибули венеціанці, генуезці та греки, які постачали в місто продовольство і зброю. Католицькі союзники брали участь в багатьох морських боях проти турків. На початку травня рейди турецьких військ на Константинополь почастішали й загарбникам вдалося пробити стіни міста в кількох місцях. 28 травня розпочався остаточний штурм, на який турецький султан Мехмед ІІ кинув усі сили. Варто зазначити, що чимало слов’ян, угорців, німців та італійців воювали на боці османів в рядах башибузуків (нерегулярних військ), більшість з яких загинули при штурмі стін. Всі, хто міг тримати в руках зброю, захищали місто до останнього і навіть імператор Костянтин пішов в контратаку, проте загинув у бою. 29 травня місто було захоплене і Візантійська імперія припинила своє існування. На її місці постала Османська імперія, що спричинило пошук європейцями нових торговельних шляхів в Азію, а відтак XV століття стало добою Великих географічних відкриттів. Також слід згадати, що в той самий час на іншому кінці Європи іспанці успішно проводили Реконкісту і через це на Заході мусульманський вплив постійно зменшувався.
Обращение Руси в христианство началось с князей и бояр, и до конца средневековья ими же и заканчивалось. Простой народ втайне сохранял языческую веру или двоеверие - публично молился Иисусу Христу, а у себя дома Перуну и Велесу. Самые развитые княжества имели самое большое население и крупные города, в них наличествовало самое большое классовое расслоение, а для народа языческая религия предлагала удобный повод для восстания: князья приняли греческую веру и угнетают нас, при русской вере такого не было! Поэтому народ поддерживал тайных жрецов и бунтовал вместе с ними.