питання 2
.Під час раннього середньовіччя, Італія пережила падіння Західної Римської імперії та потерпала від численних нападів інших народів, як-от лангобарди та остготи, візантійців та пізніше норманів. Століттями пізніше Італія стала місцем зародження Середньовічних морських республік та Ренесансу, надзвичайно продуктивного інтелектуального руху, який згодом став загальним і формував наступний хід європейської думки, і заклав основу для сучасного капіталізму. Ці здебільшого незалежні держави виступали головними торговими центрами Європи з Азією та Близьким Сходом, часто насолоджуючись більшою мірою демократії, аніж більші феодальні монархії, що консолідувалися по всій Європі; однак, частина центральної Італії перебувала під владою теократичних папських держав, у той час, як Південна Італія залишалася значною мірою феодальною до XIX століття, частково внаслідок послідовних візантійських, арабських, нормандських, анжуйських, арагонських та інших закордонних завоювань регіону. Епоха Відродження розпочалася в Італії та поширилася на решту Європи, викликаючи поновлений інтерес до гуманізму, науки, географічних відкриттів та мистецтва. Італійська культура процвітала, випускаючи відомих вчених, художників та поліматів. Під час середньовіччя італійські дослідники відкрили нові маршрути до Далекого Сходу та Нового Світу. Тим не менш, комерційна та політична міць Італії значно погіршилися з відкриттям торгових шляхів, що обходили Середземномор'я. Століття суперництва та міжусобиць між італійськими містами-державами, як-от Італійські війни XV—XVI століть, залишили Італію роздробленою, а кілька італійських держав були завойовані й далі розділені багатьма європейськими державами протягом кількох наступних століть.
питання 1
У 1066 році, Вільгельм Завойовник запропонував феодальну систему, за якої для прийняття законодавчих актів необхідно було їх схвалення радою землевласників та духовних сановників. У 1215 році Іоанн Безземельний встановив, що запровадження нових чи скасування старих податків, а також їх розмір обов'язково мали погоджуватись із цією радою, яка згодом перетворилась на парламент.
В статье описываются условия и характер перевода промышленности Кубани от политики «военного коммунизма» к новой экономической политике. Основу экономики составляли предприятия средней и мелкой промышленности. Крупные предприятия либо были закрыты, либо находились на грани закрытия из-за Гражданской войны, общего упадка экономики и разрыва хозяйственных связей. В этих условиях создание системы трестов и передача мелких и значительной части средних предприятий в частные руки, как того требовали постановления партии и правительства, о переходе к НЭПу выполнены не были. Создаваемые тресты включали средние и мелкие предприятия, что обеспечивало хозяйственную стабильность объединениям. Сложившийся в период Гражданской войны административно-управленческий аппарат не был ликвидирован. Были введены определенные ограничения касавшиеся фразеологии, лозунгов, то есть по сути внешних проявлений прямого и жесткого руководства, «командования» промышленностью. Управленческий аппарат не растерял рычагов прямого административного руководства в экономике. Сохранение прямого руководства над трестами характеризовало активную борьбу сложившейся административно-командной системы за свое выживание. Закрепившись на этом, система постепенно восстанавливает свои права на управление всей экономикой. Вслед за некоторой демократизацией управления и ослаблением диктатуры государства над экономикой методы военного коммунизма вновь стали ведущими. Но это произойдет после того, как промышленность и экономика в целом будет восстановлена, благодаря использованию рыночных методов хозяйствования.
