український рух у Галичині досяг таких відчутних результатів, що не звертати на нього уваги вже було неможливо. На місці пригнобленої безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило співвідношення сил між поляками й українцями в Галичині. Хоча польська еліта і надалі зберігала монополію на владу в краї, українці за рівнем своєї згуртованості й свідомості мали відчутну перевагу над поляками. Така зміна в розстановці сил була явно не на користь поляків. Маючи за собою такий вагомий аргумент, українські провідники розгорнули боротьбу за відвоювання нових політичних прав для українців. Ця боротьба набирала різних форм: передвиборчі кампанії, демонстрації, сутички з поліцією, судові процеси, парламентська діяльність, закулісні переговори, убивства тощо. Політична боротьба поєднувалась із соціальними виступами галицького селянства і робітництва. Водночас українці продовжували наполегливу працю з розбудови національного життя: продовжувала розвиватися мережа освітніх, громадсько- культурних, наукових установ, кооперативів та ін.
Объяснение:
український рух у Галичині досяг таких відчутних результатів, що не звертати на нього уваги вже було неможливо. На місці пригнобленої безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило співвідношення сил між поляками й українцями в Галичині. Хоча польська еліта і надалі зберігала монополію на владу в краї, українці за рівнем своєї згуртованості й свідомості мали відчутну перевагу над поляками. Така зміна в розстановці сил була явно не на користь поляків. Маючи за собою такий вагомий аргумент, українські провідники розгорнули боротьбу за відвоювання нових політичних прав для українців. Ця боротьба набирала різних форм: передвиборчі кампанії, демонстрації, сутички з поліцією, судові процеси, парламентська діяльність, закулісні переговори, убивства тощо. Політична боротьба поєднувалась із соціальними виступами галицького селянства і робітництва. Водночас українці продовжували наполегливу працю з розбудови національного життя: продовжувала розвиватися мережа освітніх, громадсько- культурних, наукових установ, кооперативів та ін.
Объяснение:
Значительную роль в процессе феодальной раздробленности на Руси сыграл развивающийся институт феодального иммунитета, предусматривающий определенный уровень суверенитета феодала в границах своей вотчины. На этой территории феодал обладал правами руководителя государства. Великий князь и его органы власти не имели права действовать на данной территории. Феодал сам собирал налоги, пошлины, вершил суд. В результате в самостоятельных княжествах-вотчинах образуется государственный аппарат, дружина, суды, тюрьмы и т. д., удельные князья начинают распоряжаться общинными землями, передают их от своего имени во власть боярам и монастырям. Таким образом формируются местные княжеские династии, а местные феодалы составляют двор и дружину этой династии. Огромное значение в этом процессе сыграло введение института наследственности на землю и населяющих ее людей. Под влиянием всех этих процессов изменился характер отношений местных княжеств с Киевом. На смену служебной зависимости приходят отношения политических партнеров, иногда в форме равноправных союзников, иногда сюзерена и вассала.