ЕСЛИ НЕ СЛОЖНО И ПРАВИЛЬНО ПОСТАВЬ КАК ЛУЧШИЙ ОТВЕТ))
Промислова революція почалася у Великій Британії наприкінці XVIII століття і прийняла всеосяжний характер у першій половині XIX століття, охопивши потім також інші країни Європи та Америки.
Інституціональні основи промислової революції пов'язані з Славною революцією 1688 р.
У період XVII століття Англія почала обганяти світового лідера Голландію за темпами зростання капіталістичних мануфактур, а згодом й у світовій торгівлі та колоніальній економіці. До середини XVIII століття Англія стає провідною капіталістичною країною. За рівнем економічного розвитку вона перевершила інші європейські країни, маючи усі потрібні передумови для вступу на новий щабель суспільно-економічного розвитку — велике машинне виробництво.
Мореплавство
Фінікійці вважалися найкращими мореплавцями стародавнього світу . У VI ст . до н . е . вони вперше здійснили подорож навколо Африки . Фінікійці також дося гали Іспанії (країни, багатої сріблом), Великої Британії або Олов'яних островів, де було олово, необхідне для виплавки бронзи, і Бурштинового берегу (Прибалти ки), звідки привозили бурштин для виготовлення прикрасАлфавіт
Близько 2 тис . років тому фінікійці винайшли алфавіт — систему письма, у якій кожний знак передавав не слово, а звук або літеру . Усього у фінікійському алфа віті було 22 літери, що позначали лише приголосні звуки . Саме слово «алфавіт» виникло від назв двох фінікійських літер — «алеф» і «бет», які означали «бик» і «будинок»Прозоре скло
Фінікійці змішували білий морський пісок із селітрою і плавили цю суміш на вогні . Вони отримували прозоре скло (кольорове непрозоре скло вміли робити єгиптяни) і робили з нього маленькі посудинки для пахощів і люстерка . Фінікій ці першими винайшли склодувну технікуПурпурова фарба
Багряночервона фарба тваринного походження, яка виготовлялася з особливих морських слимаків, за якими пловці пірнали на дно моря . Пофарбовані нею тка нини не вигоряли на сонці й не линяли від прання
В течение всего 17 века страной поочередно правили трое первых представителей династии Романовых – избранный в 1613г. М.Романов(1613-1645), его сын Алексей Михайлович (1645-1676) и внук М.Романова Федор Алексеевич (1676-1682). Главной задачей России было восстановление разрушенной экономики, внутреннего порядка и стабильности. Но в середине 17 века вырос налоговый гнет. Правительство царя Алексея Михайловича увеличило косвенные налоги, подняв цену в 1646г. на соль в 4 раза. Однако пополнения казны не произошло, лишь была подорвана платеже населения. Налог на соль был отменен, но было решено взыскать недоимки за три последних года. Вся сумма налога падала на население «черных» слобод, что вызвало недовольство, и в 1648 г. оно вылилось в открытое восстание под название «Соляной бунт». Оно было подавлено стрельцами. С 1630 по 1650 гг. восстания во многих городах России. В 1649г. был созван Земский собор. Где было принято Соборное уложение. Оно явилось первым русским законодательством, изданным типографским В первых главах говорилось о преступлениях против церкви и царской власти. Лица, обвиняемые в измене и оскорблении чести царя подвергались казни. Соборное уложение регламентировало несение различных служб, выкуп пленных. Оно предусматривало обмен поместий, ограничивало рост церковного землевладения, вводился бе сыск беглых и увезенных крестьян, это означало юридическое оформление крепостного права. Закреплялось также население посада за определенным городом. Горожане получали монопольное право торговли в городах. Все податное население было прикреплено либо к земле, либо к посаду в городах. В 1654 г. вместо серебряных денег правительство стало чеканить медные, за восемь лет медные деньги обесценились. Правительство собирало налоги серебром, тогда как население продавало и покупало продукты на медные деньги, в этих условиях дороговизна продуктов привела к голоду. В 1662 г. все это вылилось в восстание, которое было подавлено стрельцами. Правительство прекратило чеканку медных монет. Весной 1670г. казак С.Т.Разин начал поход на Волгу, он хорошо знал положение и нужды народа. В востании приняли участие крепостные крестьяне, казачество, мелкие служилые люди, работные люди. Его люди заняли Астрахань, Саратов, Самару и другие территории. Осенью 1670г. войска Алексея Михайловича двинулись навстречу Разину, войско было разбито, Разин казнен на Красной площади. Восстание заставило правительство искать пути укрепления существующего строя, была усилена власть воевод на местах, проведена реформа податной системы (с 1679г. перешли к подворному обложению), были проведены церковные реформы. Проводились реформы армии: создавались полки, сто крестьянских дворов давали одного солдата на пожизненную службу, при Федоре было отменено местничество, был открыт доступ к управлению выходцам из дворян и приказных людей.