Відповідь:
Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат
У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.
Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.
Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.
Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.
Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.
У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.
Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.
Древние олимпийские игры от лица зрителя
Я был свидетелем Олимпийских игр много раз – всю свою сознательную жизнь один раз в 4 года я наблюдаю Олимпийские игры от А до Я, с первого по пятый день.
И каждый раз Олимпийские игры захватывают меня все больше и больше.
Наверное, это связано с особенным духом состязательности, который присутствует в играх.
Обычно Олимпийские игры устроены так: на первый день все мужчины участвуют в пышнейших праздниствах и торжествах, церемониях и жертвоприношениях, потому что все они посвящены Зевсу, затем со второго по четвертый дни мы наблюдаем как мужчины и мальчики соревнуются между собой в пятиборье, которое состоит из бега, прыжков, борьбе, метании копья и метании диска. Кроме того, атлеты соревнуются в кулачном бою, в гонках на колесницах, в прыжках в длину с места с чем-то в руках и в конкурсе искусств. Иногда состязания дополняются ораторским искусством и прочими соревнованиями.
На пятый день мы возвращаемся к торжествам, различным церемониям, жертвоприношениям. На конец Олимпийских игр победитель становится супер звездой, все хотят получить немного его внимания – теперь он будет знаменитостью номер 1 во всей Греции. Кроме того, перед соревнованиями разные философы, поэты и ораторы говорили речи, и мне было интересно слушать их каждый раз.
ещё в конце xvii в. была аграрной страной; четыре пятых ее населения занимались сельским хозяйством. к началу xix в. она превратилась в крупную промышленную державу, в которой около половины населения было занято в фабричном производстве, транспорте и торговле.
эти перемены протекали на протяжении xviii в, сначала незаметно, а с 60-х годов стремительно, в виде скачка, получившего название промышленного переворота. вслед за промышленная революция произошла и в других странах. однако в она приняла наиболее яркие, классические формы.
важнейшей предпосылкой промышленного переворота явилась буржуазная революция середины xvii в., которая устранила препятствия для роста капиталистических отношений и открыла путь мощному развитию производительных сил страны.
революция завершила формирование нации, ликвидировала последние остатки феодальной раздробленности, ускорила образование единого рынка. сукно, производимое в лидсе и нориче, железные изделия, выпускаемые в бирмингеме и шеффилде, находили сбыт в самых отдаленных районах страны и вывозились за границу. таким образом, в складывались предпосылки для общественного разделения труда в национальном масштабе, для дальнейшей специализации отдельных районов. промышленный переворот был подготовлен также переменами, происшедшими в сельском хозяйстве.