Іта́лія (італ. Italia), Італі́йська Респу́бліка (італ. Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході.
На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.
Рим, столиця Італії, був протягом століть політичним та релігійним центром Західної цивілізації як столиця Римської імперії та місце Святого престолу. Після занепаду західної Римської імперії, Італія потерпала від численних нападів інших народів, від германських племен, таких як лангобарди та остготи, до візантійців та пізніше норманів. Століттями пізніше Італія стала місцем зародження Середньовічних морських республік та Ренесансу[2], надзвичайно продуктивного інтелектуального руху, який згодом став всезагальним і формував наступний хід європейської думки.
Більшу частину постримської історії Італія була поділена на численні королівства та міста-держави (такі як Сардинське королівство, Королівство обох Сицилій та Міланське герцогство), але об'єдналась в 1861 році, протягом бурхливого періоду своєї історії відомого як Рісорджименто (італ. il risorgimento — відродження). Наприкінці XIX-го століття, протягом Першої світової і до Другої світової війни Італія володіла колоніальною імперією, яка поширила свою владу на Лівію, Еритрею, Сомалі, Ефіопію, Албанію, Додеканес та на концесію в Тяньцзіні[3].
Раджа -княжеский титул в Индии, а также лицо, имеющее этот титул. джунгли - густые, труднопроходимые лесные заросли тропиков и субтропиков варна - древнеиндийское сословие брахман - член высшей жреческой касты в Индии шудра- низшее из четырёх древнеиндийских сословий — варн буддизм -одна из мировых религий, возникшая в Древней Индии в VI-V вв. до н.э. и получившая распространение в Китае, Японии, Бирме, Монголии и некоторых других странах Востока.
Конец XIX — начало XX веков — период быстрого экономического роста. Донецкий бассейн стал центром тяжёлой промышленности. Появились политические партии, как реформаторские (кадеты и др.) , так и революционные (эсеры, большевики) . В 1904—1905 годах флот Российской империи потерпел поражение в Русско-японской войне на Дальнем Востоке. На фоне начинающихся массовых беспорядков, порождённых экономической и политической ситуацией (Революция 1905—1907 годов в России) Россия вынуждена заключить Портсмутский мирный договор. Однако благодаря усилиям Николая II и С. Ю. Витте при подписании договора, Россия потеряла не слишком много. В 1914 году Россия вступила в Первую мировую войну на стороне Антанты. В 1917 году в результате Февральской Революции монархия пала. Царя Николая II убедили отречься от престола в пользу своего брата Михаила, но тот не захотел принять бразды правления. В результате власть перешла к Временному правительству. 1 (14) сентября 1917 года по декрету главы Временного правительства Александра Керенского Российская империя была преобразована в Российскую республику.
Іта́лія (італ. Italia), Італі́йська Респу́бліка (італ. Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході.
На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.
Рим, столиця Італії, був протягом століть політичним та релігійним центром Західної цивілізації як столиця Римської імперії та місце Святого престолу. Після занепаду західної Римської імперії, Італія потерпала від численних нападів інших народів, від германських племен, таких як лангобарди та остготи, до візантійців та пізніше норманів. Століттями пізніше Італія стала місцем зародження Середньовічних морських республік та Ренесансу[2], надзвичайно продуктивного інтелектуального руху, який згодом став всезагальним і формував наступний хід європейської думки.
Більшу частину постримської історії Італія була поділена на численні королівства та міста-держави (такі як Сардинське королівство, Королівство обох Сицилій та Міланське герцогство), але об'єдналась в 1861 році, протягом бурхливого періоду своєї історії відомого як Рісорджименто (італ. il risorgimento — відродження). Наприкінці XIX-го століття, протягом Першої світової і до Другої світової війни Італія володіла колоніальною імперією, яка поширила свою владу на Лівію, Еритрею, Сомалі, Ефіопію, Албанію, Додеканес та на концесію в Тяньцзіні[3].
Італія — член ООН, НАТО, ЄС.