Объяснение:
Для того щоб зберігати й передавати знання про світ, єгипетські жерці розробили власну систему письма. Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з багатьох знаків-малюнків. Такі малюнки могли позначати як цілі слова, так і склади або приголосні звуки.
Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гробниць, а також на різноманітні магічні предмети. Ієрогліфами робили й повсякденні записи на папірусі: від податкових документів і наказів фараонів до особистих щоденників.
Які особливості мала єгипетська система письма?
Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з багатьох знаків-малюнків. Такі малюнки могли позначати як цілі слова, так і склади або приголосні звуки.
- Як використовували ієрогліфічне письмо в Давньому Єгипті?
Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гробниць, а також на різноманітні магічні предмети. Ієрогліфами робили й повсякденні записи на папірусі: від податкових документів і наказів фараонів до особистих щоденників.
Як було винайдено клинопис?
Це були записи на табличках із вогкої глини, зроблені загостреними паличками з очерету. Слід від них схожий на маленькі трикутники або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність, назвали її клинописом.
- Спочатку клинописні знаки позначали цілі слова, а пізніше— склади.
- Клинопис — це мова чи алфавіт?
Мова
- Чому алфавіт для купців був зручнішим, ніж, наприклад, клинопис або ієрогліфи?
Його поява була пов’язана з тим, що фінікійським купцям потрібна була така система запису, яка б дозволяла чітко й швидко записувати назви товарів і їхню вартість навіть не дуже грамотним людям. Клинопис та єгипетська ієрогліфічна система письма були складними, і їх опанування потребувало тривалого навчання.
Фінікійський алфавіт налічував 22 букви.
Він дозволяв позначати на письмі приголосні звуки за до окремих букв, а не склади або цілі слова, як інші системи запису.
Новий іб запису виявився дуже зручним, і його швидко запозичили сусідні народи, у тому числі греки. Греки вдосконалили його, додавши букви на позначення голосних. Так виник алфавіт, що став основою майже всіх сучасних європейських та деяких азіатських мов.
- Яка писемність отримала розвиток у Китаї?
Китайці винайшли власну ієрогліфічну писемність
Ієрогліфами позначали як конкретні предмети та явища, так і абстрактні ідеї. Ієрогліфічна система була дуже розвиненою. Нею записували історичні хроніки, вірші, оповідання тощо.
У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), "царський" (VIII- VI ст. до н. е.), Римської республіки (510-31 рр. до н. е.), Римської імперії (31 р. до н. е. - 476 р. н. е.).
У VIII ст. до н. е. високого культурного рівня досягла Етрурія (Середня Італія), де утворилась найдавніша цивілізація на Апеннінському півострові. Етруски поклонялись пантеону добрих і злих демонів, душам померлих предків. На поховальних бенкетах знаті рабів змушували битися до смерті. (З цього звичаю у римлян пізніше виникли бої
Я живу в зажиточной семье. До семи лет я, кроме игр, ничем не занимался. Я гонял обруч или мяч, строил домики из глины, лепил из воска фигурки людей и животных. В семь лет родители передали меня педагогу. Ежедневно педагог водит меня в школу, несет мои письменные принадлежности и музыкальные инструменты. Дома он обучает меня хорошим манерам — ничего не брать самому за столом, не класть ногу на ногу, громко не смеяться, при появлении старших вставать.
В школу мы спешим в рассветный час. Диктанты мы пишем на дощечках, натертых воском. Буквы выдавливаем острым концом металлической или костяной палочки. Эта палочка называется стиль. Плоским концом стиля я затираю написанное, если допустил ошибку. Мальчики старше нас пользуются папирусом и тростниковым пером.
В школе нас учат читать, писать, считать, рисовать. Мы очень любим стихи Гомера. Мы учимся играть на флейте и других инструментах, а также искусством хорового пения. Нам говорят, что без любви к музыке нельзя стать настоящим человеком.
Помимо каникул весной, мы не посещаем школу в годовщины побед при Марафоне и Саламине. Не учимся в дни праздников, посвященных греческим богам. Плата за мое обучение не так велика.
С двенадцати лет мы начали посещать еще одну школу, где занимаемся гимнастикой — борьбой, бегом, прыжками, метанием копья и диска. Эта школа называется палестра. В хорошую погоду мы тренируемся под открытым небом в обширном прямоугольной формы дворе, а в ненастье — под крышей портиков, окружавших этот двор.
На уроке гимнастики в палестре мы тренируемся в борьбе. Выиграть схватку может тот, кто ловок и силен. Перед борьбой мы обильно льём масло на ладони и до блеска растираем им кожу. Строгий учитель с палкой в руке готов ударить любого нарушившего правила. После урока веселой гурьбой мы бежим смывать с тела грязь и пот.