Відповідь:
Пояснення:Общие условия развития культуры. Великая Отечественная война в корне изменила жизнь страны. Определяющим становится лозунг «Всё для фронта! Всё для победы!». «29 июня 1941 года вводится военное положение. Создаются необходимые в условиях военного времени органы власти. Сразу же начинается перестройка народного хозяйства на военный лад, которая завершилась к осени 1942 г. Быстрыми темпами наращивается военное производство, что позволило, в 1943 г. осуществить коренной перелом в войне, и, в конечном счете, полностью очистить территорию СССР от врага, освободить от оккупации ряд стран, разгромить милитаристическую Японию.
Во второй мировой наиболее тяжкие испытания выпали на долю нашей страны. Советско-германский фронт отвлекал на себя более 2/3 вооруженных сил Германии. Экономические потери составили около 30% всего достояния страны. Война унесла 26,5 млн. жизней советских людей. Резко снижается численность рабочих, трудо население деревни.
Война потребовала от людей максимального напряжения сил. На предприятия, в колхозы были мобилизованы не только взрослые, но и дети, работавшие без выходных и отпусков. На оккупированной территории были организованы массовые подпольное и партизанское движения. Война как никогда сплотила народы всех национальностей СССР.
Після приходу до влади 28-річний Дарій, син Гістаспа, четвертий перський цар з династії Ахеменідів, придушив повсталі проти нього Елам та Вавилон і того ж 522 року до н.е. утвердився на престолі Єгипту. Через шість років він здійснив успішний похід на Схід, приєднавши долину Інду, після чого рушив на Захід, де йому підкорились острови Самос і Хіос в Егейському морі.
У пошуках союзників для завоювання Еллади Дарій спробував заручитись підтримкою скіфських племен, однак його пропозиція одружити свого сина Савлія з донькою царя Іданфірса була грубо відхилена. Це, як повідомляє Геродот у своїй «Історії», викликало бажання «покарати скіфів за спустошення Мідії» сотню років перед тим, і Дарій надіслав проти них невеликий загін на чолі із Аріарамном, сатрапом Кападокії. З походу морем через Понт Евксинський перси повернулись із великою кількістю рабів і полонених з числа скіфської знаті, серед яких був і брат царя Марсагет.
Швидкий успіх розвіяв останні сумніви Дарія у доцільності походу далеко на північ, де «текли повноводні ріки» і «за давніми переказами були незліченні скарби». За його наказом по всій країні було зібране величезне військо, яке навесні, імовірно, 513 року до н. е. під командою полководця Мегабаза рушило із Суз «царською дорогою» до Сард у Лідії і далі до Халкедону, де під керівництвом грецького інженера Мандрокла з Самоса вже був готовий 750-метровий понтонний міст через Босфор. Він настільки вразив Дарія, що поблизу моста були поставлені два стовпи з білого мармуру, на одному з яких перською, на іншому грецькою, були зазначені всі підвладні персам племена і народи, які взяли участь в переході через протоку, що відділяла Азію і Європу.
По той бік Босфору перського царя вітали представники грецьких полісів, що прибули за його наказом. Серед них Мільтіад, тиран Херсонесу Фракійського (майбутній герой Марафонської битви), Гістіей мілетський, Лаодамант фокейський, Еак самоський (син Сілосона-молодшого), Коес лесбоський і Страттіс хіоський. Еолійськими кораблями командував Арістагор кімський. Тирани міст з берегів Гелеспонта (Дарданелл) і Пропонтиди (Мармурового моря), — Абідоса, Візантія, Лампсака, Кізіка та інших — теж привели свої кораблі.
Объяснение:
Усилившись экономически, став крупнейшим землевладельцем, церковь стала претендовать на принятие самостоятельных независимых решений.
Власть в лице великих князей вынуждена была искать зачастую компромиссные пути.
Противостояние подчеркнуло относительную слабость Московского государства.