Объяснение:
1)Відносини і боротьба з монголо-татарами
Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.
2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.
3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.
4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу
5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.
Відповідь:
Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, Мешко ІІ (1025—1031), Болеслав ІІ Сміливий (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та Вацлав II (1300—1305). Після подолання політичної роздробленості Польщі та коронації 1320 року Владислава I Локетка й аж до 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році королями були всі наступні володарі Польщі. Разом з тим, у середині XIV ст. відбулося відокремлення в рамках польської монархії інституту держави від особи конкретного короля: власне інститут держави, що міг функціонувати незалежно від наявності чи відсутності короля, оформився як Корона Королівства Польського. За умовами Люблінської унії 1569 року, Королівство Польське («Корона») стало однією з двох частин Речі Посполитої поруч з Великим князівством Литовським.
ва, а після смерті Володимира Болеслав підтримав Святополка проти його брата Ярослава і за до в заволодінні Києвом отримав Червенські городи назад.
Королі́вство Уго́рське (лат. Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році. У 14 столітті перейшло до Анжуйської, а з 15 століття — до Ягелонської династії. Після поразки у битві при Могачі 1526 року від військ Османської імперії втратило незалежність, ставши частиною володінь Габсбургів.
Пояснення:
скульптура древнего египта — одна из наиболее самобытных и строго канонически разработанных областей искусства древнего египта. скульптура создавалась и развивалась, чтобы представить древнеегипетских богов, фараонов, царей и цариц в форме. существовало также множество изображений ка в могилах простых египтян, в основном из дерева, некоторые из них сохранились. статуи богов и фараонов ставились на всеобщее обозрение, как правило, на открытых пространствах и вне храмов. большой сфинкс в гизе более нигде не повторялся в натуральную величину, однако аллеи из уменьшенных копий сфинкса и других животных стали непременным атрибутом многих храмовых комплексов. самое сакральное изображение бога находилась в храме, в алтарной части, как правило, в лодке или барке, обычно из драгоценных металлов, правда, ни одно такое изображение не сохранилось. сохранилось огромное количество резных статуэток — от фигур богов до игрушек и посуды. такие фигурки делались не только из дерева, но и из алебастра, более дорогого материала. деревянные изображения рабов, животных и имущества же клали в гробницы для сопровождения умерших в загробном мире.
статуи, как правило, сохраняют первоначальную форму каменной глыбы или куска дерева, из которого она высечена. в традиционных статуях сидящих писцов столь же часто обнаруживается сходство с формой пирамиды (кубическая статуя).
существовал строгий канон[1] создания древнеегипетской скульптуры: цвет тела мужчины должен был быть темнее цвета тела женщины, руки сидящего человека должны были быть исключительно на коленях. существовали определенные правила изображения египетских богов: так, бога гора следовало изображать с головой сокола, бога мертвых анубиса — с головой шакала. все скульптуры создавались по данному канону и следование было столь строгим, что почти за трехтысячелетнюю существования древнего египта он не претерпел изменений.