Объяснение:
1). Реформа спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства: збільшення найдрібніших і великих сел. господарств і зменшення середніх, власники яких продавали землю заможнішим і самі виїздили за Урал або до міст. Невирішена аграрна проблема була однією з причин революції 1917 року.
Столипінську реформу гостро критикував Володимир Ленін, а також російські й українські соціалістичні партії, нібито обороняючи покривджений сільський пролетаріат, фактично побоюючись впливів заможнішого селянства.
Наиболее распространёнными на Руси были так называемые большие семьи. Старший из мужчин являлся главой семьи, в которой совместно жили и вели общее хозяйство не отделившиеся от него сыновья со своими жёнами и детьми. Они вместе обрабатывали землю. Глава семьи распоряжался имуществом и судьбой каждого из её членов. Это касалось даже браков детей, которых могли женить или выдать замуж против воли.
Воспитание детей в большинстве семей было трудовым. Лет с семи мальчика брали работать в поле, начинали приучать к какому-нибудь делу и учить грамоте, если была возможность. Девочки присматривали за младшими братьями и сёстрами ли матери по хозяйству, учились у неё прясть пряжу, ткать полотно, шить одежду.