1. город
2.кроме того, он служил дополнительным ориентиром морякам на фоне однообразного египетского побережья и, наконец, служил наблюдательным пунктом для наблюдения за водными просторами (военная угроза Александрии исходила в основном с моря, поскольку с суши город защищала пустыня).А кроме того высота 150 м восхищает и сегодня не говоря уже о (280—247 до н. э.
3.В Александрии не самый благоприятный климат, очень жарко, поэтому Александрия нуждалась в следующих товарах: маслах, вине, и рабочей силе- то бишь рабов. Но в Александрии отлично изготавливали папирус, благовония, лен, финики — это и вывозили.
4 музей с давно грецкой означает дом муз и ето какВ состав мусейона входила обширная Александрийская библиотека, организованная в этот же период. Учёные, принятые в сотрудники мусейона, занимались натурфилософией, математикой, астрономией, географией, медициной, теорией музыки, лингвистикой и другими науками. Роль мусейона — культурная и религиозная — сохранилась и в эпоху римского завоевания. На базе храма возник неоплатонизм, в котором культ муз играл существенную роль. Мусейон был единственным античным храмом муз, который непрерывно функционировал не менее 800 лет. В III веке его жрецы-учёные встали в оппозицию Александрийской школе, и по мере христианизации Римской империи мусейон утратил научные функции, оставшись исключительно культовым учреждением. Указом императора Феодосия в 391 году он был закрыт. Последним его учёным, известным по имени, был Теон Александрийский, скончавшийся около 405 года. Существуют свидетельства, что на месте бывшего мусейона в Александрии ещё в 530-е годы проводились состязания риторов и поэтов.
5.Александри́йская библиоте́ка одна из крупнейших библиотек древности,
Несмотря на крайне малое количество достоверной информации об Александрийской библиотеке, она с течением веков стала архетипическим символом хранилища знания и культуры
1939-1945 рр.
1 вересня 1939 року німецькі армії перетнули кордон з Польщею. Це стало початком Другої світової війни. Франція та Британія оголосили війну через два дні. Проте німецький очільник Адольф Гітлер міг не боятися початку військових дій на два фронти. За тиждень до початку наступу на Польщу, 23 серпня 1939 року, він підписав таємний договір з радянським вождем, що увійшов в історію як пакт Молотова-Рібентроппа.
Таємний протокол договору урегульовував інтереси обох сторін щодо поділу Східної Європи. Лінією розмежування між Німеччиною та СРСР ставали північний кордон Литви, річки Нарев, Вісла та Сян. Додатково Радянський Союз висловлював інтерес щодо Бесарабії, що перебувала у складі Румунії. Думка тоді ще не окупованих країн, земель та народів сторони не дуже цікавила.
Радянські війська обережно виконували умови пакту, і лише 17 вересня, без оголошення війни, вступили на територію Західної України. Офіційно, щоб захистити кинуті напризволяще українські та білоруські народи. На ділі, 28 вересня СРСР та Німеччина підписали договір «Про дружбу і кордон». Уже без таємних протоколів, він засвідчив входження до складу СРСР майже 200 тисяч квадратних кілометрів територій загиблої Польської республіки, серед них Волинь та Галичина. Народні збори західноукраїнських земель, під пильним оком радянського командування, звичайно ж, з радістю підтримали входження до складу УРСР
Але таємний протокол не виконали повністю. У червні 1940 року Червона армія не дуже ввічливо попросила румунів покинути Північну Буковину та Бесарабію. З чим ті вимушені були погодитися. До складу УРСР приєдналися ще два регіони.
Новоприєднані західноукраїнські землі сповна пізнали радощі радянізації. Місцеві буржуазні порядки потрібно було привести до радянського зразка. Утворили радянську адміністрацію та 8 нових областей: Львівську, Дрогобицьку, Тернопільську, Станіславську (нині Івано-Франківська), Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Ізмаїльську. Великі земельні володіння, землі осадників та заможних селян націоналізували та роздали бідноті. Усі без винятків підприємства та банки націоналізували, а торгівлю заборонили. Розпочалися колективізація, індустріалізація та кампанія масової українізації. Лояльні до влади місцеві українці та євреї отримали можливість займати посади в державних установах, чого вони не могли у Польщі
Якщо читати маніфест Катерини, то цитую "остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь...". Якщо цікава офіційна версія, то прикріпляю в вкладеному файлі витяг з маніфесту, де по пунктах описано за які саме злочини було знищено козацтво.
Отже офіційна версія знищення була саме такою, але якщо говорити про реальні, то проблема була давно, головною проблемою було те, що запорізька січ вела зовсім іншу політику, що базувалася на самоврядуванні, на відміну від імперської політики Російською імперією. В результаті чого її автономія була не допустима оскільки могла перерости в національно-визвольної боротьби українців з осередком в Запорізькій Січі, що власне кажучи частково і відбувалося, адже більшість селян тікали від кріпацтва саме на Запоріжжя, а потім відповідно ці ж самі селяни-кріпаки-козаки брали участь в антифеодальній боротьбі (Гайдамацький рух). Таким чином козацтво було загрозою для цілісності Російської імперії. Отже це головна причина, ще однією причиною називають прагнення російських землевласників розширисти свої землі за рахунок тереторії Запорожжя, але, на мою думку, ця причина є другорядною, а не основною.
Таким чином причини знищення була давно, але в 1768 році розпочалася російсько-турецька війна. Знищення козацтва було не допустиме, остільки в зв'язку з війною саме козаки ставали на заваді війську в випадку нападу зі сторони Османської імперії. До того ж, вони були військовою силою, яку з стратегічної сторони було б недалекоглядно не використовувати, тож ліквідація козацтва була відкладена до закінчення війне. Після російсько-турецької війни причин не знищувати козацтва не було, до того ж козацтво в цей час саме по собі було уже не надто сильною структурною, тож його руйнація не нанесла б великих військових втрат російській армії