Россия ввела в Кыргызстане собственные порядки административного управления. Кыргызстан был поделен на области, области — на уезды. Уезды, в свою очередь, делились на волости, в которые входили аилы. Волости состояли из тысячи или двух тысяч дворов (семей), а аилы из ста — двухсот дворов. Всего было образовано 73 волости.
Во главе областей и уездов стояли русские чиновники. Обычно это были царские офицеры, так как управление завоеванными землями носило полувоенный характер.
На должности волостных управителей и управителей аилов выбирались манапы, баи и бии, которые беспрекословно и четко выполняли указания царской власти. Управителя волостью называли — волостной, а главу аила — старшина. Со временем на должности волостных или старшин царские власти стали назначать угодных им баев и манапов без проведения выборов. Волостные исполняли распоряжения царского правительства, обеспечивали своевременный сбор налогов и податей. Старшины подчинялись волостным, выполняли их указания.
Объяснение:
1.Вчитель загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів, ліцеїв, гімназій, коледжів,
викладач професійного навчально-виховного і навчально-технічного закладу, вищого навчального закладу,
2.організатор позакласної та позашкільної роботи
3.історик-дослідник,
4.філософ,
5.фахівець із функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури,
6.керівник освітніх закладів та установ,
7.науковий співробітник.
Можуть працювати в сфері журналістики, в державних установах, аналітичних центрах, політичних партіях, неурядових організаціях, що займаються аналізом державної політики чи дослідженням суспільних процесів.
