М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ivanovaanyuta
ivanovaanyuta
08.10.2020 12:22 •  История

Что изучают данные дисциплины полиграффии​

👇
Ответ:
misha20042
misha20042
08.10.2020

Палеогра́фия (др.-греч. παλαιóς «древний; важный» + γράφω «писать») — вс историческая дисциплина (специальная историко-филологическая дисциплина), изучающая историю письма, закономерности развития его графических форм, а также памятники древней письменности в целях их прочтения, определения автора, времени и места создания. Палеография исследует эволюцию графических форм букв, письменных знаков, пропорции их составных элементов, виды и эволюцию шрифтов, систему сокращений и их графическое обозначение, материал и орудия письма. Особая отрасль палеографии изучает графику систем тайнописи (криптография). В сферу палеографии входит также изучение орнамента и водяных знаков бумаги (филиграней), формата, переплёта рукописей.

4,6(44 оценок)
Ответ:
GoldenRose99
GoldenRose99
08.10.2020

Цель дисциплины подготовке студентов, отвечающих комплексу современных эстетических требований, формирование у студентов теоретических основ и навыков в дизайне полиграфии, используемых в различных областях применения.

Объяснение:

4,7(63 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
edeeeeeeffer
edeeeeeeffer
08.10.2020
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині xix ст. починаючи з сер. xix ст., у західній україні крізь залишки феодалізму пробивалися паростки соціального прогресу. помітне пожвавлення в економіці почалося наприкін. 60-х — на поч. 70-х років. та лише в 70—80-ті роки відбулося становлення фабрично-заводської промисловості, хоча й тоді з 869 підприємств східної галичини більшість були дрібними, на яких було зайнято по 5—10 робітників. дрібні підприємства переважали також на буковині та в закарпатті. провідними були борошномельна, лісопильна, нафтова галузі, де до сер. 90-х років завершився промисловий переворот. названі вище галузі виробництва у галичині стимулювали залізничне будівництво. у 60-ті — на поч. 70-х років західноукраїнські землі отримали залізничне сполучення із заходом, яке здійснювалося не тільки з економічних, а й з воєнно-стратегічних міркувань. згодом воно з'єднало львів з українськими землями, що входили до складу росії. до поч. 1901 р. довжина залізниць досягла 3859 км, що сприяло розвиткові торгівлі й промисловості. наприкін. xix ст. почали розвиватися металообробна та машинобудівна галузі промисловості, хоч і на низькому технічному рівні. проте західна україна залишалася землеробською. у сільському господарстві почали застосовувати нову техніку, вирощувати нові культури, використовувати вільнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. земля, як і раніше, була зосереджена в руках поміщиків і селян, які розбагатіли. у східній галичині налічувалося 80 % дрібних селянських господарств, на буковині — 87 %. схожа картина спостерігалася і в закарпатті. селяни сплачували непосильні викупні платежі, витрачали великі кошти на тривалі судові процеси заліси й пасовиська, пропінацію. економічний тягар значно посилювали також прямі та непрямі податки, різноманітні повинності. погіршували непросту ситуацію й корчми, що стали неодмінним атрибутом західноукраїнських сіл. становище селянства західної україни значно погіршилося внаслідок економічної кризи 70—80-х років xix ст. зокрема, галичина за смертністю населення посідала перше місце в європі. тому не дивно, що впродовж усього пореформеного періоду не припинялася боротьба селян за свої права. у східній галичині й північній буковині відбувся 871 селянський виступ. селяни використовували такі форми боротьби: відмову працювати у поміщицьких маєтках, страйки, збори, захоплення поміщицьких земель, втечі, підпали. важким було становище робітників. тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, умови праці та життя залежали від підприємців. хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправді він тривав значно довше. зарплата західноукраїнських робітників була найнижчою в імперії. до того ж жіночу та дитячу працю, яку досить широко використовували у промисловості краю, оплачували наполовину менше за чоловічу.
4,8(10 оценок)
Ответ:
chiginavera
chiginavera
08.10.2020

ответ:

согласно его условиям, россия получила большую часть великого герцогства варшавского. пруссия отказалась от польских земель, сохранив лишь познань, но приобрела северную саксонию, ряд областей на рейне австрия вернула себе восточную галицию, зальцбург, ломбардию, венецию, тироль, триест, далмацию. швейцария получила статус вечно нейтрального государства, и ее территория расширилась за счет валлиса, женевы и нефшателя. дания лишилась норвегии, которая перешла к швеции, но получила за это лауэнбург и два миллиона талеров. бельгия и голландия образовали королевство нидерландов под властью оранский династии; в его состав на основе личной унии вошел люксембург. закрепила за собой в средиземном море ионические о-ва и о. мальту, в вест-индии о.сент-люсия и о.тобаго, в индийском океане сейшельские о-ва и о.цейлон, в африке капскую колонию; она добилась полного запрета работорговли.

неограниченные возможности для обучения без рекламы со знаниями плюс

попробуй сегодня

подробнее - на -

объяснение:

4,5(46 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ