Камика́дзе (яп. 神風 камикадзэ, симпу:, ками — «божество», кадзэ — «ветер») — «божественный ветер», название тайфуна, который дважды, в 1274 и 1281 годах, уничтожил корабли монгольской армады хана Хубилая на подступах к берегам Японии.
В середине XX века слово «камикадзе» стало использоваться для обозначения японских пилотов-смертников, появившихся на заключительном этапе войны в Тихом океане. «Камикадзе» — часть более широкого японского термина токкотай, которым обозначали всех добровольцев-смертников (не только лётчиков).
Японцы называли подобные действия токубэцу ко: гэки тай (яп. 特別攻撃隊) — «ударные отряды специальных атак» или аббревиатурой токко: тай (яп. 特攻隊). Подразделения лётчиков-самоубийц назывались симпу токубэцу ко: гэки тай (яп. 神風特別攻撃隊) — «специальные ударные отряды „Божественный ветер“». В английском языке термин «камикадзе» (кунное чтение иероглифов 神風) закрепился с подачи переводчиков из числа японцев-эмигрантов, служивших в американской армии. Вскоре войска союзников начали использовать слово «камикадзе» для всех видов самоубийственных атак, применяемых японцами. В наши дни чтение иероглифов 神風 как «камикадзе» вернулось в Японию и допускается в качестве названия пилотов-смертников.
190 г. до н.э. – битва при Магнесии в Лидии. Сирийское царство лишается владений в Малой Азии.
168 г. до н.э. – битва при Пидне. Македония разгромлена.
146 г. до н.э. – римляне разрушают Карфаген.
146 г. до н.э. – греческий город Коринф был полностью разрушен после попытки его жителей восстания против римського владычества.
Самым могущественным государством было Македонское царство, которым в этот период правил Филипп V. Под благовидным предлогом борьбы за свободу Греции в 200 году до н. э. римляне высадились в Македонии и после нескольких лет войны вынудили Филиппа V подписать мирный договор. Македония признала свободу Греции, была вынуждена передать Риму свой флот и сократить армию до 5 тысяч человек. На Истмийских играх в 196 году до н. э. римляне торжественно провозгласили свободу греческих полисов. Весь стадион встал, приветствуя римского консула Греции (рис. 1). В эти дни лишь немногие греки понимали, что совершается не освобождение Греции, а смена ее господ.
У промисловості одночасно мали місце два процеси: завершення промислового перевороту та економічна криза 1900–1903 рр., котра згодом переросла у велику депресію. Завдяки криз галась концентрація промисловості: дрібні підприємства розчинялися, а великі зміцнювались та об’єднувались. Похідними від цього прогресу було утворення монополій у промисловості. Перша монополія з’явилась у цукрозаводській промисловості ще у 1887 р. (цукровий синдикат). У 1902 р.з’явились одразу три монополії: «Продамет», «Трубопроводи», «Продвагон», у 1904 р. – «Продвугілля». Загалом, в Україні діяло 30 , які мали 60-80% збуту відповідної продукції. Одночасно з концентрацією промисловості відбувалась концентрація капіталу, злиття банківського капіталу з промисловістю. На початку ХХ ст. мав місце небачений до того приплив іноземного капіталу в промисловість України, у т. ч. бельгійського, французького, англійського. В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. сільському господарстві уряд намагався зупинити процес обезземелення селян через стимулювання общинного землеволодіння. Община (як правило - селянська громада одного села) на чолі з виборним старостою, стала найнижчою адміністративною ланкою (община – волость – повіт – губернія). В общині існувала кругова порука за сплату податків. Община, була власником надільних ділянок та сільгоспугідь, а окремі члени общини були користувачами наділів. Наділи періодично перерозподілялись. Така система зрівнювали становище общинників, запобігала розоренню найбідніших. Разом з тим община обмежувала господарську ініціативу селян, переділи землі позбавляли стимулу для її ретельного обробітку.
2. Формування українських політичних партійПершою нелегальною українською політичною партією в Наддніпрянській Україні була Революційна Українська Партія (РУП), яка сформувалася в січні 1900 р. в Харкові на основі студентських гуртків. До неї входили: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич та М. Русов. Програму РУП склав М. Міхновський. Вона була опублікована у Львові у 1900 р. у вигляді брошури «Самостійна Україна». Основними положеннями цього документу були: мета партії – створення незалежної української держави; лідер національного руху – інтелігенція, що служить своєму народові; засоби досягнення головної мети – будь-які, включаючи насильницькі; основні лозунги боротьби – «хто не з нами, той проти нас», «Україна для українців», «переможемо або вмремо»; ніяких компромісів з помірними українофілами. Незабаром у РУП відбувся розкол – багатьом її членам не подобалася націоналістична категоричність і безкомпромісність висунутих у брошурі М. Міхновського ідей.
Мал. 1. Д. Антонович.Мал. 2. М. Міхновський.У 1900 р. незалежно від РУП була створена ще одна нелегальна соціалістична організація – Українська соціалістична партія (УСП). Її лідерами були Б. Ярошевський та М. Меленевський. Основною метою програми було створення Демократичної Республіки із суспільною власністю на засоби виробництва.
Українська народна партія (1902 р.) представляла націоналістичний напрямок у політичному житті України початку ХХ ст. Організаторами УНП виступили М. Міхновський та О. Макаренко. Партія виступала з позицій цілковитої державної самостійності України.