Древние люди удивительный народ. Их главным занятием было собирательство и охота. Вскоре появилась и живопись. Они приручали животных. Занимались земледелием.
Первых людей появившихся на нашей планете называют неандертальцами. Древние люди не были на столько умными как мы. Они всё добывали сами,устраивали охоты на зверей. Первым животным, которое приручили люди была собака. Люди забирали детёнышей взрослый животных и ухаживали за ими, а они им. Древние люди садили огороды, ходили в лес; так они добывали себе пищу.
В 1555 году сибирский хан Едигер признал вассальную зависимость от Царства Русского и пообещал платить Москве дань - ясак ( правда , в обещанном объёме дань ни разу уплачена не была ) . В 1563 году власть в Сибирском ханстве захватил шибанид Кучум , который был внуком Ибака . Он казнил хана Едигера и его брата Бек - Булата .Новый сибирский хан прилагал немалые усилия для укрепления роли ислама в Сибири . Хан Кучум перестал платить дань Москве , однако в 1571 г . прислал полный ясак в 1000 соболей . В 1572 г . , После того как крымский хан Девлет I Герай разорил Москву , сибирский хан Кучум полностью порвал даннические отношения с Москвой . В 1573 г . Кучум отправил своего племянника Махмут Кули с дружиной с разведывательными целями за пределы ханства . Махмут Кули дошел до Перми , потревожив владения уральских купцов Строгановых . В 1579 г . Строгановы пригласили дружину казаков ( больше 500 человек ) , под начальством атаманов Ермака Тимофеевича , Ивана Кольцо , Якова Михайлова , Никиты Пана и Матвея Мещеряка для защиты от регулярных нападений со стороны Кучума . 1 сентября 1581 дружина казаков , под главным начальством Ермака , выступила в поход за Каменный Пояс ( Урал ) , положив начало колонизации Сибири русским государством . Инициатива этого похода , по летописям Есиповской и Ремизовской , принадлежала самому Ермаку , участие Строгановых ограничилось вынужденным снабжением казаков припасами и оружием .В 1582 году , 26 октября Ермак овладел Кашлыком и начал присоединение Сибирского ханства к России . Потерпев поражение от казаков , Кучум откочевал на юг и продолжал оказывать сопротивление русским завоевателям до 1598 года . 20 апреля 1598 г . он был разбит тарским воеводой Андреем Воейковым на берегу реки Обь и бежал в Ногайскую Орду , где был убит . Ермак был убит в 1584 году . Последним ханом был Али , сыном Кучума .На рубеже XVI и XVII веков на территории Сибирского ханства поселенцами из России были основаны города Тюмень , Тобольск , Берёзов , Сургут , Тара , Обдорск ( Салехард ) . В 1601 г . на реке Таз , впадающей в Обскую губу , был основан город Мангазея . Тем самым открылся морской путь в Западную Сибирь ( Мангазейский Морской Ход ) . С основанием острога Нарым была покорена Пегая Орда на востоке от Сибирского ханства . В царствование Михаила Фёдоровича , первого царя из династии Романовых , казаки и поселенцы осваивают Восточную Сибирь . В течение первых 18 лет XVII века совершается переход русских на реку Енисей . Основываются города Томск ( 1604 ), Кузнецк ( 1618 ), Красноярск ( 1628 ) и др .В 1623 году землепроходец Пянда проникает на реку Лену , где позднее ( 1630 - е ) основываются Якутск и другие городки . В 1637-1640 годах был открыт путь от Якутска к Охотскому морю вверх по Алдану , Мае и Юдоме . При движении по Енисею и Ледовитому океану промышленники проникли в устья рек Яны , Индигирки , Колымы и Анадыря . Закрепление Ленского ( Якутского ) края за русскими было закреплено постройкой Олекминского острога ( 1635 г . ) , Нижне - Колымска (1644 г . ) И Охотска (1648 г . ) . В 1661 году был основан Иркутский острог , в 1665 году Селенгинский острог , в 1666 году Удинский острог .В 1649-1650 годах казачий атаман Ерофей Хабаров достиг Амура . К середине XVII века русские поселения появляются в Приамурье , на побережье Охотского моря , на Чукотке .В 1645 году казак Василий Поярков открывает северное побережье Сахалина .В 1648 году Семен Дежнёв проходит из устья реки Колыма в устье реки Анадырь и открывает пролив между Азией и Америкой .В 1686 году в Нерчинске проведена первая плавка серебра из Аргунских или Нерчинских серебряных руд . Впоследствии здесь возникает Нерчинский горный округ .В 1689 году заключается Нерчинский договор , начинается приграничная торговля с Китаем .
На західноукраїнських землях, що входили головним чином до складу Австро-Угорщини, розвивалися процеси, характерні і для інших країн тодішньої Європи. Мова йде насамперед про інтенсивний розвиток ринкових, капіталістичних відносин. Разом із тим тут були і свої особливості. На початку XX ст. провідне становище у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття посідали великі промислові об'єднання. У Галичині на 1903 р. налічувалося 24 акціонерних об'єднання, а в 1912 р. їх уже було ЗО. На Закарпатті діяло дев'ять промислових акціонерних товариств. Динамізувався процес концентрації виробництва: з 1902 по 1910 р. кількість робітників Галичини збільшилася на третину, а число підприємств зменшилося майже вдвічі. Нові явища галися у сфері фінансів та кредиту, банківській справі. Розгортався кооперативний рух. Перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях діяло 1500 різних кооперативів. Важливу роль у розвитку економіки краю відігравав не тільки український капітал, а й іноземний — австрійський, румунський, молдавський. Що ж стосується сільського господарства, то тут ситуація суттєво відрізнялася від тієї, яка була характерною для промисловості та фінансів. Галичина, Закарпаття, Буковина були відсталою аграрною провінцією Австро-Угорської імперії. У цьому секторі економіки було зайнято близько 90% населення. Складні соціально-економічні процеси, що відбувалися в цей період на західноукраїнських землях, віддзеркалювались і в суспільно-політичному житті краю. Це, зокрема, знайшло своє відображення у більшій структурованості населення, а відтак — у виникненні численних місцевих українських політичних партій. Наприкінці 90-х років почали проявлятися суперечливі тенденції в діяльності Української радикальної партії, створеної 1904 р. з ініціативи Б. Грінченка, С. Єфремова, Д. Дорошенка. В її лавах сформувалися три політичні групи: власне радикальна на чолі з М. Павликом, К. Трильовським, Ю. Бачинським, соціал-демократична на чолі з Р. Ярославичем, М. Ганкевичем, М, Новаковським; та національно-демократична на чолі з В. Охрімовичем, М. Левицьким, В. Будзиновським. Остання виступала за згуртування всіх українців навколо ідеї української державності. Соціал-демократи пропонували реформувати УРП та об'єднати її з соціал-демократичною партією Австрії. Радикальна група не заперечувала ідею утворення Української соціал-демократичної партії, висловлювала свою готовність співпрацювати з нею, але відкидала необхідність об'єднання із соціал-демократичною партією Галичини, звинувачуючи її в націоналізмі. 18 вересня 1899 р. на конференції соціал-демократів було прийнято рішення про утворення УСДП, а 26 грудня того ж року на з'їзді представників національно-демократичного крила УРП, організації «Народна Рада» та Комітету львівських русинів була створена Українська національно-демократична партія. Загострення соціально-економічної та політичної ситуації на західноукраїнських землях виявлялося також у зростанні страйкового руху. Найбільших масштабів сягнув страйк 1902 р. у Галичині, в якому взяли участь до 200 тис. сільських робітників і який був підтриманий всіма українськими партіями краю. Дедалі частіше на мітингах і страйках, окрім економічних, звучали й політичні вимоги. Такого характеру набули страйки будівельників (1902 р.), нафтовиків Борислава (1904 р.). У період 1905—1907 рр. страйковий рух під впливом російської революції набув усеохоплюючого характеру. Завоювавши у 1907 р. загальне виборне право до віденського парламенту, трудящі Галичини в 1908— 1914 рр. розгорнули боротьбу за загальне виборче право й до галицького сейму. Галичина делегувала до австрійського парламенту 20 українців — переважно соціал-демократів та радикалів. Заслуговує на увагу питання про ставлення українських партій до Першої світової війни. Українські соціал-демократи розуміли, що Галичина стане першою мішенню російської армії, тому виступали проти війни. Ці погляди поділялися й іншими українськими партіями краю.
Древние люди удивительный народ. Их главным занятием было собирательство и охота. Вскоре появилась и живопись. Они приручали животных. Занимались земледелием.