Галицькі і Волинські землі до об'єднання Галицькі і Волинські землі увійшли до складу Київської держави за часів Володимира Великого, коли у 980 — 990 рр. були відвойовані у поляків. На Волині було засновано місто Володимир, що згодом стало столицею цих земель.
У Галичині політичним центром став Галич. Київським князям удалося закріпити ці землі за своїми наступниками.
Особливістю політичного життя Галицького князівства був значний вплив на управління князівством місцевих бояр. На відміну від бояр інших земель, де вони здебільшого походили з княжої дружини, галицьке боярство розвинулося насамперед з місцевої родоплемінної знаті. Свої маєтки вони дістали не від київського князя, а шляхом загарбання общинних земель. Прийшовши сюди, перші Рюриковичі зустріли опір місцевої знаті, що бачила в них чужинців і будь-якими засобами відстоювала свої інтереси, часто спираючись на Польщу та Угорщину.
Дещо інакше діяв його син Роман Мстиславич (1170—1205). Він спирався не на високородних бояр, а на міщан і служилих дворян, за до яких розправився з супротивниками централізованої влади, створивши на Волині сильне державне утворення. Завдяки цьому він став претендувати на приєднання до свого князівства ослаблених міжусобною боротьбою Галицьких земель.
Экономические
Аграрное движение в Казахстане.
Развитие кочевого и полукочевого скотоводства. Развитие горнодобывающей и обрабатывающей промышленности. Строительство железных дорог и развитие железнодорожного транспорта.
Политические
Формирование Казахстана, как тюрко – язычного этнического сообщества. Панисламизм и пантюркизм превратился в национально-освободительную идею.
Социальные
Аграрное движение в Казахстане.
Стало привлекаться иностранный капитал из Франции, Англии, Австро-Венгрии, США.
Вывод: развитие Казахстана в социально-политическо-экономической деятельности. Казахстан стал втягиваться в общероссийский рынок. Развитие товарно – денежного отношения.
Объяснение:
