Объяснение:
Вот все правители Российской империи начая с Михаила Фёдоровича заканчивая Николаем вторым
коностас (з грецької ε?ι?κον – ікона, στα?σις – місце стояння) — це вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами. Функцією іконостасу є відділяти в храмі святе місце – святилище, де відбувається літургія, від місця згромадження вірних – нави. Традицію відділення в святині «sakrum» від «profanum» зустрічаємо у Старому Завіті, а саме в Єрусалимському Храмі. Святая Святих — місце, де зберігалась Скинія Завіту і де було місце перебування Бога Ізраїлевого, відділялась суцільною завісою від решти храму (до речі, традиція відділення святилища від нави завісою збереглася в деяких східнохристиянських Церквах, зокрема у Вірменській, Сиромалабарській та Сиромаланкарській).
Учені, що досліджують іконостас, стверджують, що він виконував подвійну функцію: з однієї сторони, іконографічна програма була виразом чітко окресленої символічно-догматичної концепції, що випрацьовувалась віками; з іншої, на відміну від стінопису, мав характер молитовно-адораційний. Вірні підходили до іконостасу, який був межею, що відділяла від «Святая Святих», і ставали перед лицем відображеного на іконі Христа, Богородиці та святих в поставі особистої молитви. Функції таких «молитовних» ікон виконували намісні ікони, які мали так званий портретний характер, а також — храмова ікона. Саме серед цих ікон найбільше таких, які славляться особливим культом серед вірних і визнані чудотворними.
І. Формування іконостасу у Візантії
Почав формуватися іконостас у такій формі, в якій ми звикли його бачити, у Візантії в ІХ – Х століттях. Розвинувся він від темплона – горизонтальної балки, яка опиралася на дерев'яні або кам'яні колони і розміщувалась між святилищем і храмом вірних. Темплон виник у VII столітті (в Україні на означення темплону вживалось слово «тябло»). Угорі на темплоні розміщувався епістилій (з грецької «поставець») — довга дошка, на якій зображалась ікона Христа в оточенні Богородиці, Івана Предтечі та святих, що схилились до Нього в молитовних позах. Згодом ікони на темплоні трансформувались в ряд «Моління» (гр. Деесіс).
Объяснение:
I Причины:
1) В 15 в. Европа оказалась отрезанной от товаров, прибывавших с Востока из-за Османских завреваний
2) Стремление получить золото, как отдельных мореплавателей, так и глава государств
3) Стремление найти новые пути в Индию
4) Поиск новых рынков сбыта продукции
II Сословия:
Купечество и мелкое дворянство
III Цели:
Купечество - новые рынки
Мелкое дворянство - новые земли
IV Последствия:
1. Изменение представлений о мире и людях
2. Новые открытия дали толчок в развитии наук: географии, истории, астрономии.
3. Расширение торговли, начинает складываться единый мировой рынок, устанавливались связи с разными странами и континентами.
4. Географические открытия положили начало созданию первых колониальных империй (Португалией, Испанией, Голландией, Англией, Францией).
5. Развитие работорговли. Освоение новых владений требовало большого числа рабочих рук. Поэтому уже с начала XVI в. начинается ввоз чернокожих рабов из Африки в испанские и португальские колонии в Америке. Работорговля процветала вплоть до середины XIX в
6. Изменилась повседневная пища европейцев (картофель, томаты, фасоль, чай, кофе, шоколад).
политич последствия -1) усиление власти монарха, 2)расцвет бюрократии, 3)попрание прав и свобод всех слоев населения, в первую очередь бедной части.
Экономические посл. - 4)развитие торговли, 5)в Англии - развитие предпринимательства.
"Бог, слава, золото" Это девиз всех первооткрывателей, с которым они отправлялись исследовать новые земли. Поскольку большинство из них было европейцами, значит католиками, они несли свою веру в новые земли. Слава доставлась тем, кто захватил как можно больше земель,зачастую такие первооткрыватели получали дворянский титул. Золотом были богаты открытые земли, собственно за ним и снаряжались экспедиции.
Вот правители России с Михаила Романова