образование - в первые десятилетия xx столетия более 80% населения страны оставалось неграмотным. многие из детей горожан оканчивали не только начальные школы, но и получали среднее образование в гимназиях, коммерческих и реальных училищах.
наука - п.н.лебедев получил известность своими работами в области светового давления. н.е.жуковский и его ученик с.а.чаплыгин заложили основы аэродинамики. исследования к.э.циолковского предвосхитили современные достижения в освоении космоса.
- представителем старшего поколения писателей конца xix - начала xx в. являлся в.г.короленко.
изобразительное искусство - продолжали работать такие крупнейшие представители передвижнической живописи, как в.м.васнецов, п.е.репин, в.и.суриков, в.д.поленов и др.
музыка и театр - в развитии отечественного театрального искусства огромную роль играла деятельность московского художественного театра, основанного в 1898 г. к.с.станиславским и в.и.немировичем-данченко - крупнейшими режиссерами и теоретиками театра.
Рейхскомиссариат Украина (сокращенно РКУ) был гражданским оккупационным режимом (Рейхскомиссариатом) большей части оккупированной нацистами Украины (включая прилегающие территории современной Белоруссии, Брянской области и довоенной Второй Польской Республики). С сентября 1941 года по август 1944 года рейхскомиссариатом руководил Эрих Кох в качестве рейхскомиссара. В задачи администрации входило умиротворение региона и эксплуатация его ресурсов и людей в интересах Германии. Адольф Гитлер 17 июля 1941 года издал указ, определяющий порядок управления оккупированными восточными территориями.[1]
1. Основні риси господарського побуту
2. Народний календар
3. Поселення, житло
4. Одяг
5. Сімейні звичаї та обряди
1. Основні риси господарського побуту
Більшість українського населення в період другої половини XIII — початку XVII ст. займалася землеробством. Частина орної землі засівалася житом і пшеницею, причому на останню припадало значно менше посівної площі. З інших злаків були поширеними ячмінь, овес, горох, гречка, просо; з технічних культур — коноплі, льон; з городньобаштанних — ріпа, цибуля, часник, капуста, гарбузи, буряки, кавуни, дині, морква, огірки, редька, боби, мак, сочевиця; з садових — яблука, груші, вишні, сливи, черешні, а також виноград, особливо на Закарпатті. З XVI ст. на Україні став поширюватися тютюн.
2. Народний календар
В основу народного календаря була покладена трудова діяльність, людей. Весь господарський рік, пори якого (весна, літо, осінь, зима) не визначалися точними межами, розпадався на окремі сезони. Причому кожна галузь господарства мала свої сезони, так, хліборобський період поділявся на оранку, посів яровини, сходи, дозрівання хліба, жнива, возовиця, молотьба. Свята, звичаї, обряди господарського річного циклу у народній суспільно-трудовій практиці відображали фактичне переважання раціональних, стихійно-матеріалістичних елементів над релігійно-фантастичними та забобонами.
3. Поселення, житло
До кінця XV ст. основною складовою частиною поселення в центральних районах України було займище — дворище з кількох осель, які найчастіше належали близьким родичам. Група таких дворищ становила громаду (селище — село). Якщо частина дворищ відокремлювалась від села, таке нове поселення називалося «висілком», «присілком», іноді «кутком», «землями».
4. Одяг
Одяг феодальної верхівки, на відміну від селянського і бідного міщанського, виготовлявся з дорогого хутра, парчі, оксамиту й атласу, шовку, гаптованої китайки, тонкого сукна та ін., прикрашався золотими й срібними бляхами, перлами та іншим коштовним камінням. Поширеними в цих верствах були соболині шуби, жупани, кунтуші з позументом і вигаптованими різнобарвними візерунками, виткані з м'якої золотистої тканини пояси, чоботи із шкіри зеленого, жовтого й червоного кольору. За словами літописця, князь Данило Галицький, наприклад, одягався в кожух з грецького оловира, обшитий золотим мереживом, носив чоботи з зеленого сап'янцю, вишиті золотом.
5. Сімейні звичаї та обряди
Звичаї і обряди регулюють поведінку людей у сімейному й громадському житті; багато з них своїм корінням сягає доби первіснообщинного ладу. Значний вплив на сімейні й громадські звичаї та обряди справили фантастичні уявлення про природу і людське суспільство — марновір'я і забобони. Звичаї та обряди українського народу доби розвинутого феодалізму простежуються особливо чітко на таких побутових явищах, як шлюб, родини, похорон, розваги.