Да, еще важная реформа, направленная на централизацию государственной власти, что было важно по причине некоторой неокончательной преодоленности раздробленности: укрепление царского госаппарата. В 1550-е гг. совершенствуется приказная система. Число приказов - центральных государственных учреждений - постоянно растет в связи с усложнением функций управления (к концу XVI века - 30 приказов). Наряду с учреждениями общегосударственными появляются и приказы, «ведающие» делами отдельных территорий (например, приказ Казанского дворца — по управлению присоединенным Казанским ханством, это случилось довольно поздно, потому это уже относится к поздним реформам, Астраханского ханства, ещё два каких-то, вылетело, если всппомню, то напишу). Растет и бюрократический аппарат. Во главе приказа стоял боярин или дьяк, которому подчинялись подьячие и другие мелкие служащие.
Вікінги вели войовничий б життя. Зокрема, це пов*язано з тим, що скандинави проживали на малопридатних для господарства землях, що штовхало чоловіків у морські експансіонні походи з метою отримання наживи.Таким чином, вікінги були пристосовані фактично до будь-яких умов проживання ( беручи до уваги їхні навідування багатьох частин Світу).
Що ж до мирних періодів і перерв між походами, вікінги проживали у невеличких, однокімнатних будинках, зроблених із брусів (інколи застосовувалася ще й глина).Землі не давали настільки бажаних результатів, отож можна зробити висновок, що скандинави були доволі аскетичним народом.
Що ж до влади, то вона належала аристократам, іменованих "ярлами" , над якими верхував Король.
