Зачем люди мечтают? Для чего им нужны мечты? Потому ли, что реальность кажется настолько скучной, что людям хочется вырваться из скучного, надоевшего мира и с головой погрузиться в прекрасный мир мечтаний, полный ярких солнечных лучей, благоухания невиданных цветов, покоя и умиротворения? Возможно, там, в придуманном мире, они черпают силы для существования в мире реальном? Мечты человеку нужны и для того, чтобы на время отойти, отстраниться от жестокой действительности, погрузиться в сказочный мир, наполненный яркими красками. После подобного путешествия уже намного легче переносить тяготы мира реального. Но есть в мечтаниях и ещё одно-только мечтатель может быть художником, музыкантом, поэтом, изобретателем, ибо человек приземлённый, живущий всегда в строгом осознании реального мира, никогда не сможет перешагнуть за тот волшебный барьер, что скрывает от человека волшебный мир грёз и мечтаний. Обратимся к примерам из литературы. В произведении А.Грина « Алые паруса» Ассоль, живущая в скромной, бедной обстановке, среди людей, занятых лишь работой, мечтает о прекрасном корабле с алыми парусами, который непременно увезёт её в прекрасную страну. Предсказание, услышанное ею в детстве породило эту мечту, и Ассоль так свыклась с ней, что даже мысли не допускала, что этого может не случиться.
Источник: https://www.kritika24.ru/page.php?id=40120
Жанна народилася 6 січня 1412 року в селі Домремі в Лотарингії, в родині заможних селянин Жака д’Арк і Ізабелли де Вутон. Вона жила як всі, виховувалася в строгості в католицькій вірі. Звичайно ж, вона бачила, що відбувалося навколо, чула розмови дорослих про війну, про зраду в верхах. Зрозуміло, легенду про дівчину-воїна вона знала теж.
Але з 13 років дівчинка раптом стали чути голоси архангела Михайла і святої Катерини Олександрійської. Іноді вона навіть бачила їх образи. За словами самої Жанни, це вони відкрили їй таємницю про те, що дівчина-воїн – це вона і є. З цим переконанням вона і подорослішала.
Початок шляху
У 16 років Жанна вирушила в місто Вокулер, де в той час стояли французькі полки, оголосила коменданту міста про свій намір воювати з французами і звільняти Францію. Дівчинку підняли на сміх, вона змушена була повернутися додому. Але рік потому вона повернулася, знайшла того ж коменданта і повторила свою вимогу. Комендант її впізнав і сильно здивувався такій наполегливості і впевненості дівчини в своїх силах.
Зрозуміло, ніхто їй не повірив. Жанні вирішили влаштувати кілька випробувань, щоб викрити її, і вона з честю їх витримала. У чоловічому одязі з двома своїми вірними друзями вона майже півмісяця добиралася до резиденції дофіна.
Дивну дівчину не відразу допустили до нього. Їй підготували підступну провокацію – дофін посадив на трон свого блазня, одягненого в королівський одяг. Сам же дофін стояв у натовпі придворних. Але Жанна впізнала майбутнього короля, хоча ніколи раніше не бачила його.
Жанна-полководець
За переказами, Жанна сама вказала місце, де був захований меч Карла Великого. Спеціально послані гінці знайшли його і доставили Жанні. Для неї були виготовлені хоругви і прапори. Під ними вона вирушила в місто Блуа – місце, де мало зібратися все військо. І вже звідти вона вийшла до Орлеану.
Звістка про те, що на чолі війська стала посланниця Бога надихнула все військо. Незабаром всі французи були впевнені в своїй перемозі над англійцями. Всі воєначальники і прості солдати давно втомилися від нескінченних поразок, а прихід довгоочікуваної Діви-воїна надихнув всіх. І це наснага надала всьому війську хоробрість і мужність.
Объяснение:
