Савроматы — кочевые ираноязычные племена, не были близкими скифам. Этноним состоит из двух слов "сау" и "арм" с добавлением показателя множественности "-та",что дословно переводится, как чернорукие. Савроматы вели войну со Скифами , это упоминается при царице Амага (сарматская царица)
Савроматы также были известны под именем сарматов. «Уже со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы „савроматы“ и „сарматы“, по-видимому, употреблялись как синонимы>>
Савроматы были известны ещё Геродоту (V в. до н. э.), который размещал их восточнее Танаиса, то есть на территории Азиатской Сарматии Птолемея. Геродот указывал, что «за рекой Танаисом — уже не скифские края». Страбон помещает савроматов на Северном Кавказе «между Гирканским морем и Понтом»
організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності, зумовлюється дуже рішучими діями.
Це поняття увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і спочатку вживалося на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Найбільш відомими в Європі вважаються французькі, італійська, Народно-визвольна армія Югославії, польська Армія Крайова, радянський партизанський рух, Українська Повстанська Армія.
