Государственной религией в Римской империи с IV в. стало христианство. Императоры поддерживали христиан и церковь. Церковь — это сообщество верующих в Христа со своей иерархией духовенства, обрядностью и правилами служения Богу. Все священнослужители церкви составляли особый слой общества — духовенство. Высшими церковными руководителями стали: на востоке — патриархи Константинополя, Александрии, Антиохии, Иерусалима, на западе — папа римский. Следующими по старшинству были митрополиты, епископы.
Вожди и правители варваров понимали выгоду принятия новой веры. Они получали поддержку христианской церкви и укрепляли свою власть. Единая вера устранять различия между племенами, объединять население в один народ. Кроме того, священники были образованными людьми, могли грамотно написать документы или законы. Ведь большинство людей, и даже короли, не умели читать и писать. В течение Раннего средневековья христианство приняло большинство народов Европы.
Заслугою Серпня було створення постійної армії, потреба в якій імперія відчувала давно. Серпень встановив рекрутський набір з шістнадцятирічного віку, а в 6 н. е. - з двадцяти років. Серпень сам купував необхідні землі або платив до за свій рахунок. Потім він створив особливу військову скарбницю і всупереч Сенатській опозиції встановив новий податок з громадян Риму для її наповнення. Були створені також два постійних флоту, що базувалися в Равенні і Мізен. Іншим нововведенням у військах стала реорганізація традиційних загонів охоронців ( преторіанської когорти ) проконсулів в численний і постійного підрозділу з дев'яти когорт (дев'ять тисяч воїнів), розміщених навколо Риму. Для виконання різних завдань Серпень створив в до собі адміністративну машину, за своїм характером рудиментарну, призначену для конкретних справ без чіткої внутрішньої координації.
Объяснение:
СПОДІВАЮСЯ, ЩО ПРАВИЛЬНО
Он утвердил Русь на западном берегу Чудского озера и вывел русские границы в Прибалтике, вёл активное противоборство с Польшей, однако вскоре Польша сама нуждалась в поддержке Руси. На севере Русь связывали тесные отношения со Швецией, а сам Ярослав был женат на дочери шведского короля. После долгого периода мирных отношений с Византией Русь при Ярославе в 1043 году войну. Поводом послужила расправа с русскими купцами в Константинополе.