Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
Політика освіченого абсолютизму, за прикладом Фрідріха II поширився й на інші країни Європи — окрім Англії, Польщі і Франції: Англія вже досягла того, до чого прагнув освічений абсолютизм, в Польщі не було королівського абсолютизму і панувала шляхта, а королі Франції Людовик XV і Людовик XVI не в змозі були взяти на себе ролі ініціаторів реформи, внаслідок чого колишній лад був зруйнований революцією.
2. Блестящим стратегическим маневром уничтожил эту мировую иудейскую державу, угрожавшую, в том числе и Византии.
3. Восстановил славянское правление в Тмутараканском княжестве - нынешняя Тамань (продержалось до 1237 года).
4. Пытался, но безуспешно, вернуть земли предков, лежавших в Подунавье.
5. По праву считается полководцем, равным Александру Македонскому. Но в отличие от Александра, чья империя развалилась через несколько лет после его смерти, создал государство, которое существует более 1000 лет.