Люди, які займалися рибальством і полюванням, жили на території Індії у IV тисячолітті до н. е. Перша цивілізація (індська, також названа протоіндською або хараппською) розвинулася в долині Інду в середині III тисячоліття до н. е. і проіснувала близько тисячі років. Сліди цієї древньоіндійської цивілізації знайдені на півострові Катхіявар у Гуджараті, а в 1922 археологи виявили залишки поселень бронзової доби: Хараппи (у Пенджабі) і Мохенджо-Даро (у Сінді).
В середині II тисячоліття до н. е. у Північну Індію з Центральної Азії через басейн Інду прийшли арії, які у VII—VI століттях до н. е. заснували в долині Гангу свої держави.
У V ст. до н. е. у долині Гангу було кілька дрібних держав, які ворогували між собою.
У IV ст. до н. е. на північний захід Індії прийшли війська Александра Македонського, успішно подолавши опір племен, які жили в долині Інду. Однак в долині Гангу ситуація до того часу змінилася. Царі держави Магадха об'єднали дрібні держави в одну сильну і відбили греко-македонський напад. Незабаром владу у Магадха захопив Чандрагупта з роду Маур'їв, а за його онука Ашоки (III ст. до н. е.) царі Магадхи правили вже майже всією Індією (крім самого півдня Індостану), і їхню державу називають імперією Маур'їв. Могутня держава Маур'їв розпалася на початку II ст. до н. е. і почала зазнавати нападів скіфів, греків тощо.
то время римляне выращивали не только злаковые культуры, наиболее распространённые в античном хозяйстве, но и разводили виноградники, оливковые рощи и плодовые сады. Семена для них завозились из Греции, Малой Азии, Африки. Существовали даже особые питомники, в которых деревья и лозы высаживались в правильном порядке, тщательно удобрялись и обрабатывались.
В то же время римляне не забывали и о зерновых культурах. Здесь также уделялось особое внимание удобрению и обработке земли. Постепенно менее требовательные с точки зрения ухода, но и менее ценные культуры (полба, ячмень) были заменены более качественной пшеницей. Из зерновых культур также выращивались овес, конопля и кунжут.