Відповідь:
Гутенбергу споруджені пам'ятники у Майнці, Страсбурзі, Франкфурті на Майні, а також у Відні. У Відні поряд з пам'ятником Гутенбергу розташований ресторан національної австрійської кухні, що має назву «Гутенберг».
Проект Гутенберг — найперша цифрова бібліотека, створена з метою оцифрування, архівування і поширення культурного надбання людства, носить ім'я Гутенберга.
Музей Гутенберга (Gutenberg-Museum) відкритий 1901 року в Майнці — присвячений знаменитому земляку та історії винайденої в Майнці друкарської техніки[4].
1914 року на честь Гутенберга була названо астероїд — 777 Гутемберга[5].
Портрет Гутенберга було зображено на поштовій марці Болгарії 1940 року.
Незважаючи, що справжнього і прижиттєвого портрета Гутенберга немає (усі відомі зображення Гутенберга відносяться до пізніших часів), одначе, вважається, що дві найдавніші гравюри таки могли бути виконані за справжніми прижиттєвими портретами Гутенберга. Це гравюра в паризькому виданні 1584 (A. Thevet Vrais pourtraicts des hommes illustres) і гравюра в базельському виданні 1578 (H. Pantaleon Lebensbeschreibungen beruhmter Deutscher)[6].
1935 року Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Гутенберга кратеру на видимій стороні Місяця.
1900 року започатковано Фонд Гутенберга (Internationale Gutenberg-Gesellschaft in Mainz)[7].
1946 року Університет Майнца перейменовано в Університет Майнца імені Йоганна Гутенберга
Даниил Александрович Московский — сын Александра Невского, основатель Московской династии князей. Будучи вторым сыном, он не претендовал на великокняжеский Владимирский престол, но сумел так возвысить Московское княжество, что оно стало центром собирания земель русских.
Решительный, умный, дальновидный политик.
Князя любил народ за его справедливость, благочестие, милосердие. Никогда не использовал насилие и оружие, чтобы присоединить соседние земли ( так пишут о нём в летописи)
Московское княжество, полученное Даниилом в наследство, было небольшим и незавидным. Именно он сумел укрепить его, расширить.
О деятельности Даниила Александровича мы узнаём из « Степенной книги». Летописец, конечно, идеализировал образ князя, описывал его таким, каким должен был быть основатель Московской династии. Даниил не был уж так прост. Он порой проявлял и силу, и даже жестокость, не случайно князья его побивались и стремились не ссориться с ним. Но по летописи мы видим кроткого, миролюбивого, дружелюбного князя.
Даниил был канонизирован церковью — это Даниил Благоверный.
