Головні воєнно-політичні події, які відбувалися у період з 1654 по 1657 роки, мали вирішальне значення для подальшого розвитку історії України та сусідніх країн. Цей період характеризувався складними політичними змінами, війнами та дипломатичними переговорами, які суттєво вплинули на майбутність регіону.
Однією з ключових подій було Збройне повстання під проводом Богдана Хмельницького проти Польсько-Литовської Республіки. У 1654 році було підписано Зборівський договір, який офіційно закріпив автономію України від польського впливу. Це спровокувало військові дії між українськими козаками та польсько-литовським військом.
У 1654-1655 роках відбулися Козацько-татарські походи на Польщу, коли козаки під проводом Хмельницького та Кримського хана Іслама Гірея вела активні бойові дії проти польських військ. Ці походи були успішними, і значною мірою вплинули на подальший хід конфлікту.
Однак, у 1657 році почалася друга польсько-українська війна, коли Польща отримала підтримку від Священної Ліги, яка включала в себе такі країни, як Російське царство, Священна Римська імперія та Шведська імперія. Ця війна призвела до збільшення напруги та знищення значних територій.
Політичні і дипломатичні зусилля таких держав, як Російське царство та
Шведська імперія, були спрямовані на вплив на цю конфліктну ситуацію. У 1654 році був підписаний Переяславський договір між Богданом Хмельницьким та Московським царством, який забезпечував взаємну воєнну до . Проте в 1656 році Росія, укладаючи Андрусівський договір з Польщею, визнала Київську митрополію польською.
Всі ці події створили складну геополітичну ситуацію в регіоні та відобразилися на політичному та військовому ландшафті того часу. Воєнно-політичні події 1654-1657 років були вирішальними для формування майбутнього становлення України та впливу на неї з боку сусідніх держав.
