Особливості діяльності масонських організацій в Україні:
Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).
Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.
Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.
Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.
В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.
Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.
Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:
1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:
Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.
Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.
У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.
1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).
Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,
Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.
Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.
2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:
Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.
Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.
Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.
У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.
Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.
В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.
3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:
Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.
В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.
Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».
Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.
4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.
Програмний документ - «Катехізис автономіста».
Цілі товариства:
Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;
Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;
Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.
1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.
Значення діяльності товариства:
Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;
Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;
1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.
ответ:вот тебе инфа прочитай в интернете полностью
Объяснение:
ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ
1. ЯК РОЗГОРТАЛАСЯ БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ІЄРАРХІЇ
Чому на початку XVII ст. розгорнулася боротьба за відновлення православної ієрархії? Якими були її наслідки для тогочасного українського суспільства?
На противагу польській владі, яка підтримувала унійну церкву, серед суспільно активних кіл української шляхти, духовенства, міщан та козаків сформувався рух за власну конфесійну окремішність.
На початку XVII ст. за Києво-Печерським монастирем було визнано право не підкорятися уніатському митрополитові. Монастир став центром православ’я. Було ініційовано заснування друкарні при монастирі та створення у Києві братства й братської школи. Благодійниця Галшка Гулевичівна подарувала свій двір у Києві для організації школи для дітей.
Київська православна верхівка розробила план відновлення православної ієрархії Київської митрополії. Було вирішено звернутися до патріарха Єрусалимського Феофана III з проханням про дозвіл на висвячення православних архієреїв і збільшення їх кількості, чого не дозволяла Берестейська унія. У березні 1620 р. патріарх Єрусалимський прибув зі своєю свитою до Києва. Він розгорнув активну діяльність: брав участь у богослужіннях у багатьох київських храмах, видавав патріарші грамоти, спрямовані на зміцнення братського руху в Україні тощо. Представники українського православного духовенства, зокрема Іов Борецький — ігумен Київського Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, а також депутації від Київського Богоявленського братства і від Війська Запорозького наполегливо прохали Феофана III висвятити православних архієреїв. Після недовгих роздумів, він погодився і надіслав грамоти до всіх православних Речі Посполитої про обрання кандидатур, гідних єпископського сану.
Архієрей — особа, що посідає вищі посади у церкві.
Згодом, таємно від польської влади, у Братській церкві на Подолі патріарх висвятив православних митрополита і єпископів. Митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі став Іов Борецький, єпископом Володимирським та Берестейським — Єзекиїл (Йосиф) Курцевич — архімандрит Трахтемирівського монастиря; архієпископом Полоцьким, Мстиславським і Вітебським — Мелетій Смотрицький — чернець Віленського монастиря Святого Духа.
Польська влада не стала йти на відкритий конфлікт із православними, зважаючи на загострення відносин з Османською імперією. Навпаки, король Сигізмунд III звернувся до Феофана III, аби той закликав козаків Війська Запорозького дати збройну відсіч султанові Осману II, який готувався до нападу на Річ Посполиту. Згодом, коли задумане було досягнуто, король знову відмовився від підтримки православ'я і наказав заарештувати Іова Борецького та Мелетія Смотрицького за фальшивим звинуваченням у зраді на користь османців. Невдовзі православні відповіли на ці звинувачення протестами та посиленням політичної боротьби з метою домогтися від польської влади визнання відновленої православної церковної ієрархії.
1. В конце 19-го во время капитализма экономика Франции начала быстро расти, и, как и в других европейских странах, во Франции начали расти новые отрасли. Особенно быстро росли автомобильная, химическая и электротехническая промышленность.
2. Перед первой мировой войной каждый шестой автомобиль выпускался во Франции, особенно на заводах Renault под Парижем. Развивалась и легкая промышленность, текстильная и пищевая промышленности. Изготовление предметов роскоши сыграло главную роль, дескриптор моды остался во Франции.
3. Характерной чертой Франции было то, что тяжелая промышленность росла очень слабо и в конце 19-го века и в начале 20-го века. Франция импортировала значительное промышленное оборудование из других стран - Германии и Великобритании.
4. Внутренний рынок во Франции был узким
5. Банковский капитал находился отдельно от промыленности
Объяснение:
Однако, несмотря на общее ускорение экономического развития, Франция отставала от Англии, Германии и США. В первом десятилетии 20го века Германия опередила Великобританию и Францию по основным экономическим показателям. Особенно в передовых отраслях времени, оно имело огромное преимущество: химия и электричество. Крупнейшие немецкие банки приобрели мировое значение. С 1902 по 1913 год экспорт немецкого капитала увеличился более чем в три раза, в то время как немецкие инвестиции за рубежом были в четыре раза меньше, чем английские. В отличии от Франции, в Германии был большой внутренний рынок.