ответ:Основные походы
В систематизации информации таблица “Крестовые походы”
Поход
Участники и организаторы
Основные цели и результаты
1 крестовый поход (1096 – 1099 гг.)
организатор – папа Урбан II. Рыцари из Франции, Германии, Италии
Желание римских пап распространить свою власть на новые страны, западных феодалов – приобрести новые владения и увеличить доходы. Освобождение Никеи (1097 г.), захват Эдессы (1098 г.), овладение Иерусалимом (1099 г.). Создание государства Триполи, княжества Антиохского, графства Эдесского, Иерусалимского королевства
2 крестовый поход (1147 – 1149 гг.)
Возглавляли Людовиг VII Французский и германский император Конрад III
Потеря крестоносцами Эдессы (1144 г.). Полная неудача крестоносцев
3 крестовый поход (1189 – 1192 гг.)
Возглавляли германский император Фридрих I Барбаросса, французский король Филипп II Август и английский король Ричард I Львиное Сердце
Цель похода – вернуть Иерусалим, захваченный мусульманами. потерпели неудачу.
4 крестовый поход (1202 – 1204 гг.)
Организатор – папа Иннокентий III. Французские, итальянские, германские феодалы
Жестокое разграбление христианского Константинополя. Распад Византийской империи: греческие государства – Эпирское царство, Никейская и Трапезундская империи. Крестоносцы создали Латинскую империю
Детский (1212 г.)
Дети
Тысячи детей погибли или были проданы в рабство
5 крестовый поход (1217 – 1221 гг.)
Герцог Австрии Леопольд VI, король Венгрии Андраш II, и другие
Был организован поход в Палестину и Египет. Потерпели провал наступления в Египте и в переговорах по Иерусалиму из-за того что отсутствовало единство в руководстве.
6 крестовый поход (1228 – 1229 гг.)
Германский король и император Римской империи Фридрих II Штауфен
18 марта 1229 года Иерусалим в результате заключения договора с египетским султаном, но в 1244 году город снова перешел к мусульманам.
7 крестовый поход (1248 – 1254 гг.)
Французкий король Людовик IX Святой.
Поход на Египет. Поражение крестоносцев, взятие в плен короля с последующим выкупом и возвращением домой.
8 крестовый поход (1270-1291 гг.)
Монгольские войска
Последний и неудачный. Рыцари потеряли все владения на Востоке, кроме о. Кипр. Разорение стран Восточного Средиземноморья
Объяснение:
►Содержание►
Следующая >
Стр 1 из 6
Передумови епохи Відродження
Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії. Відродження поділяється на 4 етапи:
друга половина ХІІІ - XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження);
XV ст. – раннє Відродження;
кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс;
XVІ ст. – пізній Ренесанс.
Сам термін "Відродження" (фр. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюся) введено в ужиток у XVІ ст. живописцем та істориком мистецтва Джордано Вазарі, який хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій.
За своїм характером епоха Відродження (або Ренесанс) є перехідною. З нею пов’язаний важливий перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування культури Нового часу.
Саме тому епоха Відродження була спрямована на пошук індивідуальності, прагнула усвідомити та обґрунтувати незалежну гідність індивідуальної думки життя. У ХІІІ ст. з’являються поняття "особа" й "особистість". У добу, що передувала Відродженню, "всі співали в унісон", тобто на один голос, не виявляючи індивідуальності.
2. Чому самє Італія стала Батьківщиною цієї культури? Які ж передумови її Виникнення?
В Італії раніше, Ніж в інших європейськіх країнах, почався процес розкладання феодальних и Зародження нових, буржуазних відносін. Для Італії характерний ранній и Дуже швидкий Розвиток міст. Тут зіграло свою роль вігідне географічне положення, Що Зроби її Головною торговою посередніцею Між сходяться и Європою (вінікає безліч італійськіх торгових факторій, в тому чіслі и в Кріму: Кафа - Феодосія, Солдайя - Судак, Балаклава). Концентрація Капіталу дозволила перейти від торговельних операцій до кредитних. Італія - Батьківщина банківської справи (слово "банк" походить від італійського "банко" - лава, - малася на увазі лава міняйл). Разом з тім почінається корінній поворот у промісловості - з'являються мануфактури виробництво.Наприклад, у Флоренції на качанах XIV ст. сукнодільчі мануфактури віроблялі продукцію, вартість якої в 3 рази перевіщувала весь Міський бюджет, на Деяк підпріємствах працювало до 100 чоловік.
Складалася нова соціальна структура суспільства, ламався середньовічній соціальний Розподіл. Важливим роль відіграло Звільнення селян від кріпосної залежності в XIII ст. Селяни, отрімуючі особисту свободу, втрачалі земельний наділ. Швидко йшлось розкладання цехового ладу. Реміснікі, які Розора, и селяни поповнювалі нову верств - Найманов робітніків, Що зазнаватися жорстокої експлуатації (робочий день чати 12-14 годин, за невідпрацьованій аванс господар МАВ право покараті на ув'язнення).
Багата верхівка включала різноманітні Елементи суспільства. Характерна особлівість ранньої буржуазії - складаний економічна база (торгові, банківські Операції, мануфактура, земельна власність). Стара знати Втрата Свій Політичний Вплив.У багатьох італійськіх містах встановілося республіканське правління. У тій же година и економічне, и політічне життя того часу характерізувалося великою нестабільністю: можна Було Швидко розбагатіті, альо так само Швидко и позбавітіся ВСЬОГО (загібель торгових кораблів, неплатежі боржніків, Політичні перевороти и т.ін.). Це породжувало особливая псіхологію, коли гроші НЕ накопічуваліся, а вітрачаліся безоглядно.
Розкіш нових багатіїв обумовлювала Попит на архітекторів, художніків, поетів. Правітелі потребувалі секретарів, Майстерня діпломатів, юрістів. Діловім людям БУВ необхідній штат службовців. У містах росла потреба у лікарях, вчитель, нотаріусах.Таким чином з'являється інтеліґенція, Яка зіграла провідну роль у формуванні культури Відродження. Вона, з одного боку, Безумовно, обслуговувала пануючій клас, віражала Його інтересі. Альо в тій же година поповнювалася віхідцямі з різніх станів суспільства, булав пов'язана з традіціямі народної культури.
Объяснение:сама писала таке але з мистецтва
