16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP була прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни. Це була не перша декларація такого типу у СРСР.
11 березня 1990 року Литва проголосила свою незалежність від СРСР.
12 червня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.
Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, 16 липня 1990 р. на з'їзд КПУ прийняла резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР». Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, того ж дня депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду.
Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларацію Росії та резолюцію КПУ. Це фактично була програма побудови незалежної держави.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Але заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.
На рисунке мы видим фрагмент барельефа, где представлена сцена захвата римлянами германской деревни. Римские легионеры убивают германских воинов-мужчин. Уцелевших мужчин, а также женщин с детьми, берут в плен, чтобы затем продать как рабов. Картину опустошения и разорения дополняет римский солдат, поджигающий жилища германцев.
По изображению можно составить представление о вооружении римских воинов, об элементах быта древних германцев, об их одежде, жилищах, а также о характере отношения римлян к германцам. Римляне относились к ним, как к варварам, как к чуждому им по положению и по культуре населению, единственно возможный взаимоотношений с которым это обращение в рабство.
