Відповідь:
1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км
2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та ЗакарпаттяРеволюційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.
У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.
3. Розвиток промисловостіУ несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.
4. Зміни в сільському господарствіАграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.
5. Початок трудової еміграції українцівЗлиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.
Міста і міське населенняЗахідноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.
2016 году официальному празднованию дня геологов исполнилось 50 лет. Напомним, 31 марта 1966 году Указом Президиума Верховного Совета СССР был установлен день геолога – первое воскресенье апреля. 20 октября 2011 года Указом Президента Республики Казахстан Н.А. Назарбаева этот день был учрежден профессиональным праздником геологов суверенного Казахстана. История геологической науки Казахстана связана с открытием первого в республике геологического института и с именем его первого директора К.И. Сатпаева. 31 августа 1940 года Казахский филиал Академии наук СССР реорганизовывает геологический сектор в самостоятельный научно-исследовательский институт геологии при Казахском филиале Академии наук СССР. В июле 1941 года на основании постановлении ЦК КП (б) Казахстана от 7 сентября 1940 года и Президиума Академии наук СССР от 11 марта 1941 года директором Геологического института КазФАН СССР утверждается К.И. Сатпаев. Он до конца своих дней руководил Институтом, а 21 марта 1964 года, после его смерти, Постановлением ЦК КП Казахстана и Совета Министров КазССР Институту геологических наук Академии наук Казахской ССР присваивается его имя. Благодаря К.И. Сатпаеву Институт стал центром
Утверждение царской власти и огромное влияние своей империи на экономику и товарно-денежные отношения в регионе ещё больше укрепило его единоличную власть. Однако не этими завоевательными походами прославился царь.
Настоящим достижением того времени стало создание своеобразной конституции – законов Хаммурапи. Высеченные на каменном столбе правила, по которым в то время жил Вавилон, стали не только историческим памятником, но и неплохим источником сведений об устройстве государства и светской жизни в ту эпоху.
Хаммурапи, судя по изложенным на базальтовом столбе правилам, старался урегулировать практически все сферы жизни в своём государстве. Законы содержат множество пунктов в области торговых отношений, в частности ответственность продавца за продажу некачественного товара, в том числе ювелирных изделий, ткани и даже кораблей. Высеченные на каменном столбе правила достаточно подробно разъясняют и последствия любых преступных деяний, будь то кража, преднамеренное или случайное убийство или чародейство. Кроме того, они предусматривают ответственность и за лжесвидетельство. Немалая доля законов посвящена институту брака и семейному праву, а также имущественным отношениям.
Об исторической ценности законов Хаммурапи можно судить лишь по тому, что это единственный хорошо сохранившийся источник, который позволил узнать не только о древневавилонском, но и о древневосточном праве вообще. Учёные пришли к выводу, что царь Вавилонского государства взял за основу своих законов те правила, которые царили в обществе на тот момент, но не везде были обязательными в исполнении. Также законы Хаммурапи позволили понять многие стороны жизни населения в Месопотамии во 2-м тысячелетии до нашей эры.