Вільнонароджені жінки в Стародавньому Римі були громадянками[2], але не мали правоздатності в політичних відносинах[3] Через те, що життя жінок обмежувалося гендерними ролями, римські історики згадують жінок у своїх працях рідше, ніж чоловіків. Хоч у римлянок не було прямої політичної влади, проте жінки з багатих або впливових сімей мали змогу через приватні переговори здійснювати певний[який?] вплив[4]. Видатні жінки, які залишили незаперечний слід в історії Стародавнього Риму, від Лукреції та Клавдії Квінти, історії яких стали частиною римської міфічної традиції; жорсткі жінки республіканської епохи, такі як Корнелія, мати братів Гракхів, і Фульвія, яка командувала армією і випускала монети, на яких є її зображення; жінки династії Юліїв-Клавдіїв, а саме найбільш видатна Лівія (58 р. до Р.Х - 29 р. після Р.Х), яка зробила значний внесок у формування соціальних стандартів Риму; і імператриця Олена (c.250-330 рр. після Р.Х), що сприяла поширенню християнства[5]
Інскрипції, а особливо епітафії, документують імена жінок у всій Римській імперії, проте містять мало інформації. Деякі яскраві моменти щоденного життя зберігаються в латинській літературі: в комедіях, сатирі та поезії, особливо вірші Катулла та Овідія, які зображують життя жінок у римських їдальнях та «жіночих кімнатах», на спортивних і театральних заходах; жінок під час покупок, під час фарбування, магії або ж вагітності - все, проте, через призму чоловічого погляду на речі.[6] Опубліковані листи Цицерона, наприклад, неформально показують взаємодію на державному рівні з дружиною Терентією та дочкою Туллією, оскільки його промови демонструють різноманітн , якими римляни можуть насолоджуватися вільним сексуальним та суспільним життям.
Одна з головних громадських ролей, призначених винятково для жінок, мала місце в релігії: жрецька інституція весталок. Вони не могли одружуватися та мати дітей, проте повинні були здійснювати ритуали, які вважалися необхідними для безпеки Риму та не могли бути виконані чоловічими жрецькими колегіями[7]
Объяснение:
1. Политические преобразования:
Упразднение султаната.
Создание Народной партии и установление однопартийной политической системы.
Провозглашение Республики.
Упразднение халифата.
2. Преобразования в общественной жизни:
Предоставление женщинам равных с мужчинами прав.
Реформа головных уборов и одежды.
Запрет на деятельность религиозных обителей и орденов.
Закон о фамилиях.
Отмена приставок к именам в виде прозвищ и званий.
Введение международной системы времени, календаря и мер измерения.
3. Преобразования в правовой сфере:
Отмена меджелле.
Принятие нового Гражданского кодекса и других законов, в результате чего стал возможным переход на светскую систему государственного правления.
4. Преобразования в сфере образования:
Объединение всех органов образования под единым руководством.
Принятие нового турецкого алфавита.
Учреждение Турецкого лингвистического и Турецкого исторического обществ.
Упорядочение университетского образования.
Нововведения в сфере изящных искусств.
5. Преобразования в сфере экономики:
Отмена системы ашара.
Поощрение частного предпринимательства в сельском хозяйстве.
Создание образцовых сельскохозяйственных предприятий.
Издание Закона о промышленности и создание промышленных предприятий.
Принятие 1-го и 2-го планов индустриального развития, строительство дорог на территории всей страны.
Объяснение:
Привет 8"Г" классу :)