Объяснение:
Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох початків обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.
После этого они: 1) объявляют, что народ, ходящий под богом, является источником всякой законной власти,
2) и также объявляют, что общины Англии, заседающие в парламенте, будучи избраны и представляя народ, являются высшей властью в государстве,
3) и также объявляют, что то, что постановлено или объявлено, как закон, общинами, заседающими в парламенте, имеет силу закона и обязательно для народа, хотя бы король или пэры не дали на это своего согласия.
