М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Охарактеризуйте одного із романтиків(гребінка або шашкевич)​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
nekitder
nekitder
23.01.2022
Маруся Чурай — напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через віль­нолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт вста­ли козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють віт­ри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.Вона була вродливою дівчиною — стрункою, чорня­вою, кароокою, з косою до колін. До неї залицялося бага­то парубків, особливо упадав за нею Іван Іскра (за дея­кими даними, син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці). Але Чураївна любила іншого — Григорія Бобренка… А втім, усі колізії долі дівчини, які доносять М.Дерегус. до нас народні перекази, докладно змальовано в романі Маруся Чурай Л. Костенко.Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблю­вали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж най-панорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вда­лося змалювати саме Л. Костенко.Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста.
4,5(39 оценок)
Ответ:
Y4ehik300
Y4ehik300
23.01.2022

Объяснение:Родовідна пам'ять — явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов'язок знати поіменно свій(подчеркивать волнистой линией) родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам'ять про своїх (подчеркивать волнистой линией)  предків була природною потребою. Триматися свого  ( волнистой линией)  родоводу, оберігаючи в такий ( волнистой линией іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх(пунктиром) у спадок наступним поколінням, було обов'язком.

Тих(волнистой), хто цурався чи нехтував історичною пам'яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. Кожна ( волнистой линией)   людина, і кожний ( волнистой линией)  народ мають  свої( волнистой линией)    святині. Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі — це не просто данина традиції. Це па-м'ять про тих(волнистой) , хто творив історію, з кого(пунктир) треба брати приклад.

свій - ч.р,однина,Зн. в.

своїх - множина, Зн.в.

свого - ч.р,однина,Р.в.

(в) такий -ч.р,однина,Зн. в.

Тих-множина, Зн.в.

хто-Н.в.

Кожна-ж.р,однина,Н.в

кожний-ч.р.однина,Н.в

свої-множина, Зн.в.

(про) тих-множина, Зн.в.

(з) кого- ч.р,однина,Р.в.

4,6(6 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ