Объяснение:Родовідна пам'ять — явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов'язок знати поіменно свій(подчеркивать волнистой линией) родовід від п'ятого чи навіть сьомого коліна.
Пам'ять про своїх (подчеркивать волнистой линией) предків була природною потребою. Триматися свого ( волнистой линией) родоводу, оберігаючи в такий ( волнистой линией іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх(пунктиром) у спадок наступним поколінням, було обов'язком.
Тих(волнистой), хто цурався чи нехтував історичною пам'яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. Кожна ( волнистой линией) людина, і кожний ( волнистой линией) народ мають свої( волнистой линией) святині. Вивішений на стіні портрет дідуся чи бабусі — це не просто данина традиції. Це па-м'ять про тих(волнистой) , хто творив історію, з кого(пунктир) треба брати приклад.
свій - ч.р,однина,Зн. в.
своїх - множина, Зн.в.
свого - ч.р,однина,Р.в.
(в) такий -ч.р,однина,Зн. в.
Тих-множина, Зн.в.
хто-Н.в.
Кожна-ж.р,однина,Н.в
кожний-ч.р.однина,Н.в
свої-множина, Зн.в.
(про) тих-множина, Зн.в.
(з) кого- ч.р,однина,Р.в.
