Кількість прихильників нової релігії зростала. Проте життєві правила, яких дотримувалися перші християни, суперечили присязі римського громадянина. Людина, яка давала цю присягу, визнавала богом імператора й присягала іменем Юпітера та інших римських богів. Цього не визнавали християни, тому всіляко ухилялися від присяги.
Відмову присягати імператорові й приносити жертви влада сприймала як непокору й прояв бунтівного вільнодумства. Слідуючи заповіді «не вбивай», християни відмовлялися служити у війську, що теж викликало занепокоєння влади б життя християн руйнував усталені уявлення, у чому влада вбачала наміри розхитати римську державу.
Объяснение:
Саме тому християнські громади зазнавали переслідувань.
Імператор Константин зрозумів, що церковну організацію та авторитет християнства можна використати для зміцнення своєї влади. Він повернув християнам церковне майно, конфісковане його попередником, звільнив християнських священиків від сплати податків тавійськової служби, проголосив свободу молитовних
зібрань. Сам імператор святкував і християнські, й традиційні римські свята. У 325 р. в місті Нікея було скликано собор (зібрання) єпископів Заходу та Сходу. У ньому взяв участь і сам імператор, аби піднести його значення. Було затверджено Символ віри - короткий і точний виклад основних християнських істин. Найважливіше в ньому було те, що єдиний Бог виступає в трьох рівних проявах (іпостасях) - Бога-Отця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа Святого, які разом становлять Святу Трійцю. Рішення Нікейського собору сприяли остаточному оформленню християнської церкви - громади єдиновірців, людей, які сповідують одну віру. Було запроваджено семиденний тиждень замість звичного для римлян восьмиденного. Сьомий день вважався днем молитов та зібрань, днем відпочинку. Були оформлені перші рукописи Біблії.
За імператора Феодосія (379-395 рр.) запровадили обов’язкове християнське віросповідування для всіх римських громадян. Так християнство стало єдиною державною релігією Римської імперії. Язичницькі храми почали руйнувати, статуї римських богів .
С образованием государства в жизни людей произошли следующие изменения:
Власть правителя (фараоны, цари, раджи)
Установленные законы, ответственность перед ними
Обязательные налоги и подати
Защита государственных границ
Развитие ремесла и торговли
Постоянные войны с целью увеличения своих территорий и обложения данью побежденных государств.
3) земледелием и животноводством.
4)Хаммурапи-древнейший сборник законов
Хуфу Хеопс- стоитель Великой пирамиды в ГизеТутмос 3-Востановил господство Египта в Сирии и Палестине
Эхнатон-религиозные реформы египетской жизни
Синахериб-боролся против жреческой верхушки
Кир-основатель Персидской державы Ахеменидов
Дарий 1-появление золотой монеты-дарик,провел административную реформу в результате которой территория гос-ва была разделена на сатрапии
Цинь Шихуранди-применил идеи легизма
5) Виды письменности в странах Древнего Востока:
1) Египет – древнеегипетские иероглифы (папирус)
2) Междуречье – клинопись (глиняные таблички)
3) Индия – индийское письмо, иероглифы (древнеиндийские печати, пальмовые листья, глиняные таблички)
4) Китай – китайские иероглифы (гадательные надписи на костях животных и панцирях черепах, длинные, тонкие бамбуковые планки, соединенные шнурком или ремнем, позднее – бумага)
В письменности народов Древнего Востока можно отметить несколько общих черт:
- Письменность появилась примерно в одно и то же время;
- Везде письменность начиналась с рисунков, затем превращалась в иероглифы, либо клинопись.
6) важные изобретения и открытия народов Древнего Востока
Лунный календарь, натуральный краситель - пурпур, шелк, шахматы, цифры, алфавит, порох, компас, фарфор, бумага, стекло, ювелирные изделия с драгоценными камнями, золотые и серебряные украшения.
В наше время мы пользуемся практически всеми предметами из перечисленного, только они представлены нам в более современном, усовершенствованном виде. Надо признать, что изобретения и открытия народов Древнего Востока, действительно, были важными!