М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
alfard
alfard
14.06.2020 21:38 •  История

Произведения махмуда кашгари и значимость труда.

👇
Ответ:
romankomarov1
romankomarov1
14.06.2020
МАХМУД КАШГАРИ он развил науку- астрономию, математику, алгебру. Внёс вклад в развитие современной науки- математики, привёл расчёты, писал о других источниках знаний.
4,5(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
pe4enel
pe4enel
14.06.2020

З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. У 1325 р. володарем Галицько-Волинської держави було обрано 14-річного княжича Болеслава. Він прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслав. Певний час він, незважаючи на польське походження, воював з Польщею за раніше захоплені нею українські землі. Правда, його зусилля були безуспішними й призвели лише до створення антиукраїнського польсько-угорського союзу.

Юрій ІІ не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку Галицько-Волинська держава вже пройшла. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для антикнязівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина — під Польщею, Волинь — під Литвою, Буковина — у складі Молдавського князівства.

Отже, в сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати. Серед причин її занепаду були: монголо-татарське іго, деструктивна політика боярської олігархії, припинення княжої династії, агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви.

Історичне значення Галицько-Волинської держави в історії Європи у ХІІ – першій половині ІVст. полягає в тому, що вона захистила Європу від азіатських орд;

25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українськиї земель.

Протягом ХІV століття велика частина території колишньої Київської держави – спочатку Берестейщина, Пінщина, потім Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київ і Поділля перейшли під владу Литовського князівства.

І етап — «оксамитове» литовське проникнення. Литовське князівство розпочало своє проникнення на Русь ще за часів Міндовга. Головним об'єктом тоді стали західноруські (білоруські) землі. У часи наступника Міндовга — Гедиміна — почалося включення до складу Литовського князівства південно-західних руських (українських) земель. Внаслідок польсько-угорсько-литовського протистояння в боротьбі за галицько-волинську спадщину Польща отримує Галичину, Литва — Волинь.

II етап — «ослов'янення» литовських правителів. Збереглася стара система управління, у якій лише руська князівська династія Рюриковичів поступилася місцем литовській Гедиміновичів. Створюється ілюзія продовження давньоруської державності. Починаючи з правління Ягайла у Литовській державі дедалі більше набирають силу тенденції централізму, а 1385 р. між Литвою та Польщею укладено Кревську унію, яка докорінно змінює становище південно-західних руських земель.

III етап — втрата українськими землями залишків автономії. У 1385 р. було укладено Кревську унію, суттю якої була інкорпорація Великого князівства Литовського до складу Польської держави. політика зумовила швидку появу опозиції, яку очолив князь Вітовт. У1392 р. був визнаний довічним правителем Литовського князівства. Намагаючись зміцнити внутрішню політичну єдність власної держави, максимально централізувати управління, переходить до ліквідації південно-західних руських удільних князівств , внаслідок цього посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія українських земель.

IV етап— посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі». Намагаючись максимально сконцентрувати сили проти своїх зовнішніх ворогів, Польща і Литва 1569 р. укладають Люблінську унію. Утворюється нова держава — Річ Посполита. З цього моменту українські землі опиняються у складі Польщі.

Отже, перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського тривало декілька віків. У середині XIV ст. розпочалося м'яке, «оксамитове», але досить активне литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі. У цей час Литва намагалася толерантно ставитись до місцевого населення, органічно сприймати його традиції та досвід. Після укладення Кревської унії (1385) українські землі остаточно втрачають залишки автономії, а з 1480 р. потрапляють в епіцентр московсько-литовського протистояння. Після утворення Речі Посполитої (1569) вони стають частиною Польщі, що призводить до ополячення та окатоличення українського люду.

4,7(95 оценок)
Ответ:
viptimoshe1
viptimoshe1
14.06.2020
Китайско-японские отношения — двусторонние отношения между КНР и Японией.

Китай и Япония географически разделены Восточно-Китайским морем. Китай сильно повлиял на культуру Японии, её архитектуру, религию, философию, право и письменность. Когда в середине XIX века Западные страны заставили Японию открыть торговлю с ними, Япония уже вовсю двигалась в сторону модернизации (Реставрация Мэйдзи) и рассматривала Китай как устаревшую цивилизацию, которая не в состоянии дать отпор западным захватчикам, отчасти, из-за Опиумных войн и Англо-французских экспедиций с 1840-х по 1860-х годов.

Отношения между Китаем и Японией временами бывают напряжёнными из-за отказа Японии признавать свои военные преступления по отношению к Китаю и тем самым, не имея желания выплачивать репарации. Это также заметно и по ревизионистским комментариям видных чиновников Японии, и по учебникам истории, в которых полностью пересматриваются события Нанкинской резни 1937 года. Китайско-японские отношения потеплели после прихода на пост премьер-министра Японии в сентябре 2006 года Синдзо Абэ — уже в октябре он встретился в Пекине с верховным лидером Китая Ху Цзиньтао, который назвал этот визит «переломным моментом» в холодных отношениях между двумя странами, а тогдашний китайский премьер Вэнь Цзябао охарактеризовал его как «окно надежды»[2]. В это время было проведено совместное китайско-японское историческое исследование, по результатом которого в 2010 году вышел доклад, который по-новому рассматривает вопросы преступлений, совершённых во время Второй мировой войны японскими военными в Китае[3]. Однако, в начале 2010 года отношения резко охладели, так как Япония обвинила Китай в отказе предоставить ей запасы жизненно важных редкоземельных металлов[4].

Китай и Япония — крупные экономики мира, которые занимают второе и третье место, соответственно. В 2008 году товарооборот между Китаем и Японией вырос до 266,4 миллиардов долларов. Рост на 12,5 % в 2007 году сделал Китай и Японию главными торговыми партнёрами. Китай также был крупнейшим импортёром японских товаров в 2009 году.
4,7(2 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ