В Греции уже в очень ранние времена большое внимание уделялось образованию детей. Обучение детей начиналось с семи лет. Богатые родители предпочитали домашнее обучение. Бедные пользовались услугами школ.
На первых этапах обучения детей преимущественно учили писать и считать, давали сведения об истории, праву и литературных произведениях.
Римляне заботились и о том, чтобы получили образование женщины в связи с той ролью, которую они имели в семье: организатор семейного быта и воспитатель детей в раннем возрасте.
Так же в греческих школах учили ясно и красиво говорить. Ученики заучивали стихи Гомера и других поэтов. Греки не считали образованным человека, не умевшего петь и танцевать.
Відповідь:Смерть Романа була значним лихом для України. Почалася 40-річна боротьба за престол, у якій сусіди роздирали державу на шматки. Цей час -1205-1245 рр. надзвичайно важливий і цікавий для розуміння загальних умов розвитку Галицько-Волинського князівства.
На початковому етапі Галичину захопили три Ігоревичі (сини героя походу на половців - Ігоря Святославича), родичі Осмомислової родини. Але вони посварилися з галицькими боярами. Від різні, яку незабаром розпочали молоді князі, загинуло близько п'ятисот бояр, це, зрозуміло, зумовило ще більший опір з боку боярства. Воно вдалося по до до угорського князя, удаючи, що бажає мати за князя малолітнього сина Романа - Данила. Коли молодий Данило прибув до Галича, то з'ясувалося, що бояри хочуть правити під його іменем. Данило змушений був знову покинути Галич. У 1213 р. провідник боярства Володислав Кормильчич проголосив себе галицьким князем. Це була нечувана подія в тодішньому світі, і таке "во-княження" боярина спричинило обурення як серед українських князів, так і серед сусідніх володарів. Тоді Угорщина і Польща вирішили взаємно порозумітись і виступити в обороні прав синів Романа. Представники цих країн з'їхалися 1214 р. у м. Спішу й умовилися між собою посадовити в Галичині угорського королевича Коломана (1214-1219), який мав одружитися з польською княжною. Унаслідок цієї домовленості Польща забирала собі частину Галичини з Перемишлем і Берестейщину. Молоді Романовичі залишали за собою Волинь. Однак становиЕ;е, створене Спішською умовою, тривало недовго. Галичина, за порозуміння з галицькими боярами, потрапила під владу новгородського князя зі смоленської династії — Мстислава Удатного (1219-1227), завзятого вояки й компромісного політика.
Тим часом Романовичі подорослішали і розпочали боротьбу за відбудову Галицько-Волинської держави. Данило зайнявся, насамперед, збиранням волинських земель, що були в руках інших князів або під владою Польщі. Повільними, тривалими заходами він здобув столичний Володимир (1214), потім Берестя і Забужжя (1219), Луцьк і Пересопницю (1225), згодом Белз (1234). Це були давні землі роду Романа. Населення Волині шанувало свою династію і готове було йти на жертви задля неї. Володимирські бояри не залишали Романовичів навіть тоді, коли ті в нестатках тинялися по різних містах. Спираючись на сили Волині, Данило розпочав війну за Галич.
Боротьба ця коштувала немало зусиль. Проти Данила ворожим фронтом стали галицькі бояри, котрі боялися могутньої княжої влади і вдавалися до будь-яких засобів, щоб сина Романа не допустити до Галича. Проти Данила виступили також ті князі, які бажали сісти на галицькому престолі. Для замирення з Мстиславом (той не мав синів) Данило одружився з його дочкою з надією після смерті князя стати таки володарем Галичини. Але незабаром поляки і угри пішли війною на Мстислава, і він був змушений разом з Данилом тікати на галицьке Пониззя. Вчасна до від половців і литовців до втікачам повернути Галич, причому угорська і польська залоги потрапили в полон разом з угорським королевичем Коломаном. Лише після смерті Мстислава (1228), використавши усобицю в Польщі, Данило в 1229 р. здобув Галич, і населення його радо вітало.
Пояснення: осьо
