Одежда в древнем риме была разработана подробно и детально. официальную одежду составляли тога, туника — у мужчин, стола, палла и инстита — у женщин. все это представляло собой облачения из цельных кусков ткани, без швов, драпирующиеся. именно такая особенность римлянами декларировалась как признак среднеземноморской культуры, городской цивилизации. тога являлась знаком принадлежности к римскому обществу, знак римского гражданства. туника-рубаха из шерсти с короткими рукавами или без них, скроенная без шейного выреза. стола являлась особой формой женской туники с короткими рукавами, широкая и со множеством складок, доходившая до щиколоток, внизу которой пришивалась пурпурная лента или оборка. палла-большой кусок ткани, окутывавший фигуру женщины почти полностью. -это особая разновидность воинского плаща; от солдатской лацерны отличался тем, что был длиннее (доходил до лодыжек) , а также тем, что для него использовалась материя более высокого качества, как правило, красного цвета.
Каста асоціюється передусім з культурами індійського субконтиненту. сам термін "каста" — не індійського походження, він запозичений з португальської мови і означає "раса" або "чиста порода". самі індійці не мають єдиного терміна, який би описував кастову систему назагал, а цілу низку слів, що стосуються різних її аспектів, два головні з яких — це "варна" і "джаті". варка складається з чотирьох категорій, кожна з котрих має різний ступінь соціального пошанування. нижче цих чотирьох груп розміщуються "недоторканні", що перебувають у найневигіднішому становищі. джаті — це групи, які визначаються локально, і кожна з них має власний поділ на касти. стани були складовою європейського феодалізму, проте існували й у багатьох інших традиційних цивілізаціях. феодальні стани складалися з різних страт (верств) і мали різні обов'язки та права стосовно один одного, деякі з них обумовлювалися законом. у європі найвищий стан складався з аристократії та дворянства. духівництво утворювало другий стан, нижчий за своїм статусом, але наділений багатьма певними привілеями. до так званого "третього стану" належав простолюд — кріпаки, вільні селяни, купці та ремісники. на відміну від каст, між станами до певної міри дозволялися змішані шлюби та індивідуальна мобільність. наприклад, простолюдинам могли дарувати дворянство у винагороду за великі заслуги перед монархом; купці іноді могли купити собі титул. залишки цієї системи збереглись у британії, де досі визнаються спадкові титули, а відомих бізнесменів, високих урядовців та інших можуть прийняти в дворянство або зробити перами на подяку за їхні послуги.
