Консерватизм возник на рубеже XVIII–XIX вв. как реакция на бедствия Великой французской революции. В Российскую империю же он пришел в начале XIX в., где его идеи начал развивать Н.М. Карамзин. Наиболее яркое выражение идеология консерватизма нашла при М.Н. Каткове и К.П. Победоносцеве – лидерах российского консерватизма второй половины XIX в. Консерваторы стремились повлиять на власть и нашли для этого действенный начали проводить свои реформы в области образования, что оказалось очень действенным методом в политической борьбе с либералами. Более подробно обо всем этом вы узнаете из данного урока.
Основні причини поразки національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.:
- відсутність досвіду державного будівництва в еліти, котра очолила боротьбу; незавершеність процесу її консолідації навколо національної державної ідеї, гострі суперечності між окремими угрупуваннями;
- переважання в ментальності значної частини еліти, козацтва та інших верств населення особистих, групових і станових інтересів над національними та державними;
- відсутність на початку революції сформованої національної державної ідеї, що зумовило політику автономізму її керівництва;
- розкол України на два великі регіони: козацьку Україну та Західну Україну, що ставало на заваді об’єднання зусиль нації в її боротьбі за незалежність;
- розпад козацької України на два гетьманства (Лівобережне і Правобережне) та Запорожжя, що призвело до міжусобної боротьби;
- ліквідація встановленої Б.Хмельницьким монархічної форми правління й утвердження республікансько-олігархічної моделі, що зумовило слабкість центральної влади;
- прорахунки урядів (після смерті Б.Хмельницького) у проведенні внутрішньої політики, які загострили соціальну боротьбу;
- різні зовнішньополітичні орієнтації старшинських угруповань, зумовлені пошуками виходу зі складного геополітичного становища України;
- постійна агресія з боку сусідніх держав.