На жаль, Юрій не був схожий на свого батька. Він не мав тої жаги до перемог. Тому підписував будь- які документи. Саме так він підписав Переяславські статті та Слободищенський трактат. Хоча iснують версії , що підписати договір з Москвою його змусили. Коли ж він повернувся до влади, то був залежним від султана і виконував усі його доручення. Власної думки він не мав і пішов на Чигирин, завдяки чому остаточно впав в очах українців. Коли ж його зловили на хабарі, то вбили не роздумуючи. Чому так - через безхаракерність, довіpy родині, яка відібирала в нього владу, залежність від султана, зневіру українців
ПОЛОВИНІ XIX ст.
У першій половині XIX століття економіка США була залежною від розвинутих капіталістичних країн Європи. Європейські країни експортували до Америки промислову продукцію, а США - до Англії та інших країн - бавовник, основну сировину легкої промисловості. Великий попит на бавовник стимулював ріст його виробництва у США.
З кінця XVIII століття в економіці США існувало дві системи господарювання з притаманними їм суспільними відносинами - промислово розвинена Північ та аграрний Південь. В основі господарства Півночі панували капіталістичні відносини, тоді як в основі господарства Півдня - капіталістичні відносини з використанням рабської праці. На Півночі та Заході панували родинні ферми, які вели господарство власними силами, а продукцію збували на ринку.Для ферм було характерне інтенсивне землеробство із застосуванням дешевої найманої праці іммігрантів та інших переселенців, широке використання сільськогосподарських машин і хімічних добрив. На Півдні панувало плантаційне рабовласницьке господарство, засноване на рабській праці афроамериканців (вихідців із Африки).
житло греків було дуже простим. будинок складався з двох частин: чоловічої й жіночої. через ворота входили до передпокоїв, з обох боків від яких розташовувалися господарські приміщення. далі – головна зала чоловічої половини з колонами. посередині в ній стояв вівтар, присвячений зевсу. з боків до нього примикали кімнати чоловіків. коридор напроти головного входу вів до жіночої половини. вона також мала залу з колонами та кімнати для жінок. за нею – приміщення для рабів та слуг. якщо будинок мав два поверхи, то на другий поверх вели східці. на другому поверсі були кімнати для гостей та рабів. тільки верхній поверх мав вікна, а нижній освітлювався через двері. стіни білили як ззовні, так і всередині. підлога була земляна, глиняна, інколи кам'яна. деякі будинки мали опалення, каналізацію. в афінах, на відміну від країн стародавнього сходу, розкіш не була модною.
грецький одяг був так само простим. складався із сорочки (хітона) і накидки (гіматія) або плаща. одяг виготовляли із цілого шматка лляної або вовняної тканини, пізніше – бавовняної. чоловіки вдягали короткі або довгі хітони. жінки носили довгі, до п'ят, легкі, прикрашені вишивкою та золотом хітони.