1) Основные причины войны: попытка России вернуть русские земли (прежде всего Смоленск), захваченные Польшей в период Смутного времени, выход к Балтийскому морю и защита границ с юга от крымских татар
2)Война между Русским царством и Речью Посполитой.
3)В июне 1632 г На Земском соборе принято решение об обьявлении войны
В августе 1632 г. Воевода Михаила Борисовича Шеина выдвигается из Москвы в Можайск, где собирался Большой полк, затем выдвинутся на Дорогобуж и далее на Смоленск
В октябре 1632 г. Русские войска взяли Серпейск, Дорогобуж, крепость Белая. Шейн выступает на Смоленск.
Ноябрь -декабрь 1632 г. Русские войска овладели Невелем, Рославлем, Стародубом, Почепом, Себежем, Суражем.
В декабре 1632 г. Русские войска под командованием боярина М.Б. Шеина начали 8-месячную осаду Смоленска, но взять город не удалось, все штурмы оказались не удачными
Июнь 1632 г. Отряд из Невеля под командованием Г.Радецкого совершили усекпшный набег на Полоцк (разорили посад и Нижний замок), увели много пленных, но в городе укрепится не удалось.
Июнь 1633 г. Запорожские казаки разорили Валуйки, а затем осадили Белгород. Польская армия осадила Путивль, русские оборонялись и успешно.
В сердине июня 1633 г. Крымские татары по началом Мубарек-Гирея вошли на Русь (по договоренности с польской стороной). Были разорены Московский, Оболенский, Калужский, Рязанский и другие уезды.
В августе 1633 г. Русские организовали большой поход против татар и заставили их вернуться в Крым. Это отрицательно сказалось на смоленской армии, дворяне покидали армию Шейна чтобы защитить свои владения от татар.
В августе 1633 г. К Смоленску подошли основные силы польской армии во главе с новым королем Владиславом (30000 армия) , и русские войска попали в окружение. В войсках началось массовое дезертирство. Солдаты-наемники переходили на сторону поляков. Сложилась катострофическая ситуация.
28 августа 1633 г. Штурм русских позиций поляками. Оборону прорвать не удалось.
Сентябрь 1633 г. Новые штурмы поляков, попытка взять Покровскую гору, Шейн приказал оставить позиции. Удары по юго-западным позицмиям русской армии, эти позиции по приказу Шейна также были оставлены. Бои на юго-востоке.
Октябрь 1634 г. Армия короля заняла село Жавронки, перекрыла Московскую дорогу - Шейн с армией был окружен и занял оборону в своем лагере.
В феврале 1634 г. Русские войска не дождались из Москвы, и после переговоров, капитулировали, оставив полякам всю артиллерию и сохранив себе знамена. В Москве поражение восприняли очень плохо. Позже командующий русской армией М.Б. Шеин был обвинен в измене и казнен.
Март 1634 г. Ликвидировав основные русские силы под Смоленском, Владислав двинулся в поход на Москву. Но на его пути встала небольшая крепость Белая, упорная оборона которой в феврале — марте 1634 г. остановила польское наступление. Начались мирные переговоры
В июне 1634 г. В июне 1634 г. был подписан Поляновский мирный договор (близ реки Поляновка), в соответствии с которым Польша сохраняла за собой Смоленские земли, России отошел только Серпейск, и Владислав отказывался от притязаний на московский престол и признавал Михаила Федоровича Романова законным царем
4) Итоги войны: Поражение в Смоленской войне. Подписание Поляновского мира, по которому Владислав 4 отказывается от претензий на русский престол, но сохраняят за собой Смоленские земли
Объяснение:
вНаприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади — Олександр. Олександр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був за Аристотель, і три роки Олександр слухав лекції філософа. Олександр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це відрізняло його від решти простих смертних. Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Олександру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися суперечити царю. Олександр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.
Текст 2
У 340 р. до н. е., коли Олександрові було 16 років, він уперше взяв на себе управління державою. Він досить успішно впорався з цією нелегкою задачею.
Його батько Філіпп II побачив в діях Олександра загрозу своїй могутності і замислив позбавити сина прав на престол. З цією ж метою він відлучив від Олександра його друзів.
Під час одного з бенкетів Філіпп II був убитий. Казали, що вбивцю підіслав Олександр, хоча не всі вірили у це. Олександр намагався подати смерть Філіппа як результат змови персів. Проте вбивство царя настільки природно випливає з сімейного конфлікту, що ці твердження Олександра здаються спробами зняти з себе звинувачення у вбивстві батька і звалити провину на чужі плечі.
Текст 3
Загибель Філіппа відкрила Олександрові шлях до влади. Йому було на цей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію з Персією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Олександр наказав стратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження, була вбита на руках у матері — другої дружини Філіппа, яку потім примусили повіситися. Правда, слід зазначити, що Олександр з приводу цього висловив легке обурення.
Олександр був нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественними настановами.
Йому все було по силах і все дозволено.
Висновки по 1 питанню.
Ознайомившись з текстами учні висловлюють власну думку про Александра Македонського, як про людину та молодого монарха. (Опираючись на схему вище зазначену)
Фізкульт-хвилинка
2. Східний похід.
Працюємо з історичними джерелами (ст.. 181)
- З якими країнами воював Александер Македонський та як він вів себе на захопленій території?
Робота з таблицею. (Таблички знаходяться на слайді презентації)
- Які були напрямки Східного походу та їх результативність?
3. Політична діяльність Александра Македонського.
Протягом Східного походу Александер Македонський ліквідував Перську імперію і замінив її на власну імперію. Держава створена Македонським прожила не так багато, а народи, які він об’єднав швидко здобули свободу. Походи Александра сприяли розвитку торгівлі у світовому масштабі. Із золота захопленого Македонським у персів з часом почали карбувати монголів
