ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Объяснение:
Александрия – крупнейший город, созданный Александром Македонским. Александрия являлась столицей Египетского царства.
Посетивших Египетскую Александрию людей поражали широкие прямые улицы, пересекающиеся под прямым углом, а также количество роскошных сооружений. Кроме того, при приближении к Александрии с моря поражал огромный маяк на острове Фарос, который, кстати говоря, является одним из семи чудес света. Это самый большой в мире маяк, представлял собой трёхъярусную башню высотой 120 метров, над которой возвышалась 7-метровая бронзовая статуя Посейдона. На верхнем ярусе всегда горел огонь, а металлические зеркала усиливали их свет. Поэтому маяк был виден за десятки километров. Архитектором этого чуда света является Сострат. Построил он его около 280 года до н.э.
