При словосполученні середньовічний замок наша уява відразу малює нам величну будову, з високими вежами, зубчастими стінами, на яких несуть свою варту суворі лицарі в латах. А хтось, можливо, представить собі навіть якогось дракона, що літає в небі над самим замком і мудрого чарівника з довгою сивою бородою, що живе в одній із замкових веж (як правило, найвищій). Адже недарма образ замку вельми популярний в такому жанрі як фентезі, різних казках, тощо. Але часто реальна історія не менш цікава, ніж різні казкові небилиці, і наша сьогоднішня стаття буде присвячена замкам самим що не є реальним, їх устрою та місцю в нашій історії.
В цілому кожен порядний середньовічний замок повинен був відповідати таким базовим вимогам:
знаходиться в малодоступній для ворога і піднесеній місцевості, щоб можна було з висоти оглядати значні відстані і здалеку бачити наближення потенційного ворога (за цей час встигнути підготуватися до оборони, закрити ворота, нагріти смолу для непроханих гостей і так далі),
мати всередині джерело води – на випадок можливої тривалої облоги,
виконувати репрезентативні функції, тобто всіляко підкреслювати багатство і владу господаря замку, будь то граф, барон, князь або навіть король.
Часто в замках були подвійні стіни: висока зовнішня стіна і дещо менша внутрішня. Між ними розташовувався порожній простір, що отримав німецьку назву – цвінгер. Цей цвінгер мав істотне значення для захисників замку, справа в тому, що якщо нападникам вдавалося подолати зовнішню стіну, вони опинялися в цьому самому тісному «цвінгері», затиснутими між двох стін, де ставали чудовою мішенню для лучників.
Объяснение:
При словосполученні «середньовічний замок» наша уява відразу малює нам величну будову, з високими вежами, зубчастими стінами, на яких несуть свою варту суворі лицарі в латах. А хтось, можливо, представить собі навіть якогось дракона, що літає в небі над самим замком і мудрого чарівника з довгою сивою бородою, що живе в одній із замкових веж (як правило, найвищій). Адже недарма образ замку вельми популярний в такому жанрі як фентезі, різних казках, тощо. Але часто реальна історія не менш цікава, ніж різні казкові небилиці, і наша сьогоднішня стаття буде присвячена замкам самим що не є реальним, їх устрою та місцю в нашій історії.
В цілому кожен порядний середньовічний замок повинен був відповідати таким базовим вимогам:
знаходиться в малодоступній для ворога і піднесеній місцевості, щоб можна було з висоти оглядати значні відстані і здалеку бачити наближення потенційного ворога (за цей час встигнути підготуватися до оборони, закрити ворота, нагріти смолу для непроханих гостей і так далі),
мати всередині джерело води – на випадок можливої тривалої облоги,
виконувати репрезентативні функції, тобто всіляко підкреслювати багатство і владу господаря замку, будь то граф, барон, князь або навіть король.
Часто в замках були подвійні стіни: висока зовнішня стіна і дещо менша внутрішня. Між ними розташовувався порожній простір, що отримав німецьку назву – «цвінгер». Цей цвінгер мав істотне значення для захисників замку, справа в тому, що якщо нападникам вдавалося подолати зовнішню стіну, вони опинялися в цьому самому тісному «цвінгері», затиснутими між двох стін, де ставали чудовою мішенню для лучників.
Объяснение:
Существует несколько версий: согласно первой, Иван Грозный в своём письме к Курбскому отмечал, что он удалил людей из Избранной Рады, так как считал их повинными во внезапной болезни и преждевременной его любимой супруги Анастасии.
Не всё в решениях Избранной Рады устраивало Ивана. Наборы стрелецкого войска и народного ополчения, а также постоянные войны требовали огромных денежных затрат. Соответственно, рос налоговый гнёт, а это негативно сказывалось на хозяйстве.
Также есть версия, что падению Избранной Рады разногласия между Иваном и Адашевым, касающиеся вопросов внешней политики. Адашев был сторонником активных военных действий на востоке и юге, а царь настаивал на примирении с Орденом 1558 году.
Теперь реформы.
Судебник 1550 г. - введение Юрьева дня и урочных заповедных лет. Последствия: дальнейшее закрепощение крестьян.
Стоглавый Собор 1551 г. - запрет на ростовщичество для священников, установление жёсткого иконописного канона, требования к улучшению нравов духовенства, унификация церковных обрядов.
Реформа местного самоуправления - Повсеместная отмена кормлений, создание земских и губных изб, выполняющих функции органов местного самоуправления. Земские избы занимались сбором налогов, строительством, заселением пустующих земель. Губные избы боролись с преступностью. Таким образом, в результате реформы государственного управления в России сложилась государственная власть - сословно - представительная монархия.
Военная реформа - служба регулировалась Уложением о службе (1556 г.). В 1550 г. Формируется стрелецкое войско, которое составило личную охрану царя. Введено чёткое деление на полки с подчинением войска воеводе большого полка. На время военных походов отменялось местничество.