Объяснение:
Скоріше за все генуезькі біженці змогли недалеко поширити чуму — весною 1347 р. вона була зафіксована в Константинополі, а звідти поширилася на Балкани і узбережжя Анатолії. Візантійський історик Никифор Григорій[en] у 16-му томі своєї праці «Історія Візантії» так виклав ці події: «Близько цього часу опанувала людей тяжка чумоподібна хвороба, яка, рухаючись від Скіфії і від гирл Дунаю, панувала ще у першу весну. Вона залишалася весь цей рік, проходячи тільки по берегах, і спустошувала як міста, так і села, і наші, і все, які послідовно простягаються до Гада[21] і Стовпів Геркулесових. Наступного року вона відправилася і до островів Егейського моря; потім вразила Родос, також Кіпр і жителів інших островів» Візантійський імператор Іоанн VI Кантакузин також вказував на те, що чума почалася навесні 1347 р. у «країні гіперборейських скіфів» (Таврія) і поширилася на Понт, Фракію, Македонію, Грецію, Італію, острови Середземного моря, Єгипет, Лівію, Юдею, Сирію.
Влітку 1347 р. хвороба дісталася до Єгипту, Сирії і Месопотамії, восени — до Італії (Венеція, П'яченца, Сардинія). Є думки, що саме тоді зрештою допливли до батьківщини генуезці,[22] хоча це викликає значні сумніви. Жителі Генуї (згідно зі свідченями Г. де Мюссе) не пустили корабель зі своїми хворими земляками. Він, начебто, був змушений пристати до Марселя. Дванадцять галер прибило до узбережжя Сицилії. І моровиця поширилася по Європі…
1 листопада 1347 р. спалах чуми відмічений у Марселі. Є легенда, що генуезці цілком не винні, вони по дорозі мовляв усі загинули, а якраз марсельські моряки занесли чуму після того, як в Середземному морі побачили корабель, над яким кружляла величезна кількість птахів. Французи наблизилися до нього і побачили, що весь екіпаж мертвий, а птахи клюють трупи людей, по палубі шастають чорні пацюки. Було також багато дохлих пацюків. Поки моряки допливли до Марселя, багато з них вже захворіли…
У січні 1348 р. «Чорна смерть» дійшла до Авіньйона[23], потім почалося поширення її по теренах Франції. В Авіньйоні смертність була так велика, що не було ніякої можливості ховати небіжчиків у землі. Тоді папа Климент VI освятив річку і урочисто благословив кидати в неї тіла померлих від чуми людей.
До початку 1348 р. чума вже поширилась по Іспанії, де загинули королева Арагону і король Кастилії. До кінця січня чумою були охоплені всі великі порти південної Європи, у Середземному морі плавали кораблі, повні трупів.
1.В течение почти тридцати лет администрация каждого нового президента США безуспешно пытается выработать политику в отношении России. Все это время российско-американские отношения развивались по привычной схеме «подъем — спад»: каждая новая администрация недовольна существующими отношениями и обещает их улучшить. Политика пересматривается с целью улучшения отношений, развития партнерства, но на этом пути возникают препятствия, и надежды скоро сменяются разочарованием. В результате к концу президентского срока отношения оказываются хуже, чем когда-либо после окончания холодной войны.
2.В статье проанализировано влияние евроскептических настроений на уровень солидарности стран-членов Европейского союза. На начальном этапе строительства интеграционного проекта выгода от объединения разрушенного Второй мировой войной Старого Света была очевидна, однако по мере трансформации Европейского союза и появления новых вызовов, голоса евроскептиков звучат все громче, и все больше государств ставят под сомнение эффективность наднациональных институтов, выбирая путь принятия самостоятельных мер.
Основным триггером роста популярности евроскептиков в новом тысячелетии стал финансовый кризис и последовавшие за ним меры жесткой экономии, вызвавшие недовольство граждан, чей уровень благосостояния заметно снизился.
Не приняв во внимание итоги выборов в Европейский парламент 2014 г., показавшие усиление позиций евроскептиков, Брюссель продолжил курс на углубление интеграции. Однако со временем стало ясно, что лишенные голоса на наднациональном уровне, евроскептики реализовать свой потенциал влияния на ЕС через активную деятельность внутри своих государств. В результате их действий Евросоюз столкнулся с двумя серьезнейшими вызовами: выходом из его состава Великобритании и не общими усилиями разрешить кризис беженцев.
Приводя конкретные примеры реакции правительств государств-членов ЕС на миграционный кризис и иллюстрируя зависимость этих действий от степени популярности евроскептицизма в данных странах, автор доказывает, что уровень европейской солидарности в настоящее время снизился настолько,то можно говорить о трансформации экономического кризиса ЕС в истинно политический.
Объяснение:
различие:вдвуречье были каменные постройки которые стояли долго, а в египте такого не было