У 995 році Володимир розділив Русь на частини і віддав їх в управління синам. Історики вважають, що це була найбільша помилка зі всіх можливих, яка згодом привела до роздроблення Русі на окремі князівства і усобиці. (невдача)
успіхи :
Вояцька верства варягів почала втрачати свій вплив.
Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу.
Володимиром було запроваджено новий підхід в управлінні державою. На відміну від попередників, Володимир в першу чергу звертав увагу на добробут, а не загарбання нових володінь і збір данини. За князювання Володимира Русь почала розвиватися вже як цілісна держава.
Адміністративна реформа
Укріплення кордонів Русі
Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Оборонні війни, на які почав звертати увагу Володимир, лише сприяли зміцненню кордонів Русі.
Незважаючи на опір людей, ламалися язичницькі ідоли, натомість будувалися християнські церкви.
в результаті адміністративної, фінансової, оборонної, воєнної реформ значно зміцніла Київська держава. Вона стала нарівні з розвиненими європейськими країнами. Значно знизилася небезпека нападів східних кочових племен. Князь міг впевненіше проводити внутрішню політику, що безперечно позитивно позначилося на добробуті людей. Високого розвитку набула також освіта, культура. За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря.
Проте найбільше значення має все ж таки релігійна реформа Володимира. Запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами. Тепер Руська держава була в очах європейців високорозвиненою державою з сильним князем.
Відтак зв’язки Русі з іншими державами пожвавилися. Важливим було також і те, що зміцніли зв’язки із Візантією. Це сприяло політичному, економічному, культурному розвиткові країни.
Страны «молодого» капитализма — Россия, Германия, США — были поставлены в достаточно жесткие условия конкурентной борьбы между великими деррое не могло сразу избавиться от пут полуфеодальной зависимости и теряло землю.
Между тем помещики, сохранившие за собой большую часть земли, создавали на ней крупные капиталистические хозяйства, в которых применялись машины, химические удобрения и другие новшества.
Во внешней политике прусский путь проявлялся в активном милитаризме, который Бисмарк называл политикой железа и крови. Огромные средства из бюджета страны тратились на перевооружение, значительно увеличилась численность армии. В военных кругах разрабатывались планы одновременных операций против Франции и России. Хотя Германия очень поздно включилась в борьбу за колонии, тем не менее к 1914г. ее колониальные владения уже занимали площадь 2,9 млн кв. км.
Стремительный рывок вперед примерно за полвека превратил Германию в сильную капиталистическую державу. В начале XX в. она выдвинулась на первое место в Европе по уровню промышленного производства, в котором ведущие позиции занимали черная металлургия, машиностроение и химическая промышленность. Несмотря на сохранившиеся пережитки крепостничества, помещичьи хозяйства капиталистического образца давали высокую урожайность. В стране росли гигантские монополистические союзы, тесно связанные с крупнейшими банками. За короткий срок Германия создала свою — правда, сравнительно небольшую — колониальную империю, одновременно развивая экономическую экспансию в Османскую империю, Китай, Южную Америку.
Одним словом, Германия к началу XX в. превратилась в грозную силу, оставаясь при этом полу модернизированной милитаристской страной, в которой едва пробивались слабые ростки демократии, где жизненный уровень народа был намного ниже, чем, например, в Англии, а шовинистические настроения охватывали очень широкие слои населения.
1)
5)
2)
4)
3)