М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
belovomp
belovomp
30.10.2022 02:26 •  История

До завтра . как сегодня называются города: фасис, истрия, гергиппия и фаногория

👇
Ответ:
0mixa0
0mixa0
30.10.2022
Фасис - исчез. Точное место не известно. Возле Поти
Трапезунд - Трабзон, Турция.
древнее городище Танаис расположенное на территории Мясниковского района Ростовской области.
4,7(60 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
цукенг7ш8
цукенг7ш8
30.10.2022
Жителі західноукраїнських земель не мали можливості поїхати працювати у міста. Індустріалізація в підавстрійських українських землях відбувалася дуже слабо. Східна Галичина, Закарпаття та Буковина лишалися для держави Габсбургів окраїнами, які по-колоніальному можна було експлуатувати як ресурсну базу. Тому розвивалися лише традиційні галузі промисловості, такі як лісозаготівля та солеваріння. Українських селяни, містяни та торговці перебували у складних умовах. Ті, хто не хотів мігрувати, почали шукати можливостей для економічної самоорганізації. Виник кооперативний рух. Кооператив — це добровільна спілка для ведення спільної господарської, торгової або фінансової діяльності.

Перший такий кооператив «Народна торгівля» створили у 1883 році у Львові за ініціативи Василя Нагірного. «Народна торгівля» займалася гуртовими продажами. Мала свої філії, крамниці та склади у багатьох містах. Мережа спілок та кооперативів зростала і допомагала українським селянам покращувати свої умови праці, торгувати та жити в непростому капіталістичному світі.
4,4(66 оценок)
Ответ:
nikonorowakate
nikonorowakate
30.10.2022
Завдяки підписанню Берлінського договору країни Вісі (Німеччина, Італія та Японія) завершили формування воєнного союзу. Упродовж наступних 10 років держави-учасниці Антикомінтернівського пакту мали надавати взаємну політичну, економічну та військову до , співпрацювати для досягнення геополітичних цілей, головною з яких було встановлення нового світового порядку. Зокрема, Німеччина та Італія утверджували своє панування у Європі, Японія – у Східній Азії. Токіо отримало формальне право на анексію французьких володінь в Азії і відразу розпочало вторгнення у французький Індокитай. Відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 р. між Німеччиною та СРСР у ст. 5 цього договору йшлося, що його положення не зачіпатимуть політичного курсу між кожним із трьох учасників пакту та Радянським Союзом. Таким чином, документ давав можливість його учасникам розвивати окремі відносини з Москвою.

Наприкінці вересня 1940 р. Гітлер надіслав Сталіну за приєднатися до Берлінського пакту та взяти участь у розподілі «англійської спадщини» в Ірані та Індії. Можлива участь СРСР у пакті Вісі та поділ сфер впливу між Берліном та Москвою стала предметом обговорення під час візиту міністра закордонних справ СРСР В. Молотова 12-13 листопада 1940 р. до Берліна. На зустрічі з Й. Ріббентропом Молотов заявив про готовність Радянського Союзу взяти участь у союзі чотирьох держав (Німеччини, Італії, Японії та СРСР), але як партнер. Сторони не знайшли порозуміння з приводу розмежування сфер впливу. Москва претендувала на закріплення свого геополітичного впливу в районі чорноморських проток, на Балканах і в Центральній Азії, і не хотіла бути втягнутою у війну з Англією. Це суперечило планам Берліна. Останній вбачав у геополітичних апетитах Кремля загрозу своїм інтересам на Балканах та Близькому Сході. Під час зустрічі у Берліні 12-13 листопада В. Молотов не дав чіткої відповіді на отриману пропозицію. Москва передала свою відповідь послу Німеччини у Москві графу Шуленбургу 25 листопада 1940 р. Формально була виражена готовність «прийняти проект пакту чотирьох держав про політичне співробітництво та економічну взаємодо », але було висунуто низку умов про виключення приєднання СРСР до Троїстого пакту, оскільки це зачіпало інтереси Німеччини та Японії. Радянська сторона так і не отримала відповіді на свої пропозиції, водночас Гітлер віддав наказ почати форсувати підготовку війни проти СРСР.

Упродовж 1940–1941 років до Троїстого пакту приєдналася низка країн, залежних від держав-учасниць, і прагнули за їх до вирішити власні зовнішньополітичні завдання – реалізувати територіальні претензії, забезпечити безпеку від нападу ззовні, посилити геополітичні позиції тощо. До Берлінського пакту приєдналися Угорщина (20 листопада 1940), Румунія (23 листопада 1940), Словаччина (24 листопада 1940), Болгарія (1 березня 1941). 25 березня 1941 р. у блок вступив югославський уряд Драгіша Цветковича, однак через два дні він був повалений внаслідок державного перевороту. Новий уряд Душана Сімовича відмовився приєднатися до Троїстого пакту й уклав договір про дружбу з СРСР. Це призвело до окупації Югославії Німеччиною, Італією та Угорщиною. Згодом до пакту приєдналися Таїланд, маріонеткові держави Хорватії, Маньчжоу-Го та уряд Ван Цзінвея в Китаї.
4,4(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ