Я считаю, что нужно изучать деятельность России в 17 веке нужно и важно, потому что в это время, Россия проходит этап развития, наравне с Европой. В это время возникает ряд феноменов, нуждающихся в изучении и интерпретации: оправдание новизны в культуре, утверждение новых жанров в литературе (автобиография) и изобразительном искусстве (портрет), новшества в области художественной формы, трансформация старых мотивов и появление новых, изменение отношения к заимствованиям из западноевропейской культуры и к наследию античности, перемены в характере религиозного чувства, сильнейшим образом повлиявшие на культуру и искусство.
Объяснение:
Думаю, все хорошо описал, удачи выбери этот ответ лучшим :3
Територія Русі, що заселена була східними слов’янами, вірогідно, мала велику кількість язичницьких святилищ і священних місць
Объяснение:
Десятки святилищ, відкритих на сьогодні в різних регіонах східнослов’янського світу, доводять певну організацію культових місць та їхню різноманітність. Такі місця були як загального призначення – за наявності вівтаря, найчастіше зробленого з глини, підвищення (пагорб, штучно влаштоване городище), сліди у вигляді заглиблення – від дерев’яного чи кам’яного ідола (або й сам ідол), і нарешті спеціальні ями, заглиблення під вогнища, котрі оточували місце ритуалу. Про це свідчать топонімічні назви поселень "святих озер", "святих рощ", молитовників біля стодолі, що містять назви чи елементи язичницьких імен.
Згадуються вони і в деяких писемних джерелах, зокрема, в "Слові о законі і благодаті" митрополита Іларіона. Підтвердженням того "Добрий дуб", що міститься під Києвом на "Желярі", назва якого відбилася в найменуванні урочища, що згадувалося в літопису під 1169 роком.
Такі святилища відкриті в Шумську на Житомирщині, у Ржавинському лісі на Буковині, на горі Пластунка під Каневом, на Старокиївській горі. Вони розташовувалися на городищах і поселеннях (наприклад, у с. Городок на Поділлі). Аналогічні культові пам’ятки відомі й на північних землях. Найбільш вивченим є святилище поблизу Новгорода, на Перині ("пагорбі Перуна"); Деякі з цих пам’яток перебували в центрі окремих східнослов’янських земель і відігравали роль племінних язичницьких культових місць.
За дослідженням язичницької топоніміки, що були проведені Т. В. Сергіной, виявляється декілька тематичних груп. На першому місці стоять топоніми, що пов’язані з Волосом – Велесом. Це дає підставу вважати, що Велес був найбільш вшанованим богом серед слов’ян. Крім того, в топоніміці відображені і інші язичницькі сюжети: Ворожба, Ярилова, Ігрище тощо.
После присоединения к Российской империи вплоть до конца XVIII века жители Прибалтики сохраняли право на использование немецкого языка в суде. Немецкие дворяне имели право занимать высокие должности.
Автономной была и Левобережная Украина. Здесь оставались собственные суд, войско и административное деление. Управляла украинскими землями казацкая верхушка. Зажиточные казаки скупали у крестьян земли и становились помещиками.
Объяснение:
Что касается восточных границ Российской империи, то в 1730 году хан Младшего казахского жуза установил дипломатические отношения с Анной Иоанновной с Казахские ханы присягнули Российской империи и обязывались охранять границы государства в обмен на защиту от башкир.
В 1734 году была создана Оренбургская экспедиция, чиновники этой экспедиции составляли географические карты, искали полезные ископаемые. Деятельность Оренбургской экспедиции повлияла на политику в отношении коренного населения. Происходили изъятия земель в пользу казны, местное самоуправление стало ограничиваться, вводился запрет на строительство мечетей.
Введение новых порядков стало вызывать сопротивления, т.к чиновники требовали подчинения от свободолюбивых народов.
Недовольства стали причиной Башкирских восстаний в 1735–1740. Повстанцы препятствовали поставке продовольствия. В ответ российские военные сжигали башкирские деревни, облагали людей новыми налогами.
Особенно жестокой была религиозная политика. В период правления Екатерины I и из страны массово высылались евреи, которые не хотели принимать православие.
Бала создана «Новокрещенская контора», которая занималась обращением в православие, удмуртов и марийцев. Иногда в деревни приезжали не только священники, но и солдаты. Людей насильно крестили и тем, кто добровольно принимал православие предоставляли льготы в виде освобождения от налогов.