Понятие "боярского правления" определяет периоды истории Московской Руси, в которые не было сильного и полновластного правителя, а правящий царь во всем опирался на боярское сословие, из которого происходили его советники и приближенные. 1680-е годы, время правления царя Федора III Алексеевича и регентства Софьи после смерти Федора, были как раз таким временем. Федор III и Иван V были слабыми правителями, и их политику определяли окружавшие их бояре.
После окончания этого периода к власти пришел Петр I с его реформами, окончившими период Московской Руси и ликвидировавшими сословие бояр. В будущем еще не раз были слабые цари, за которых правили советники - но эти советники уже не назывались боярами, это были дворяне.
Предыдущие периоды боярского правления:
* Правление Федора I Иоанновича: фактическим правителем был боярин Борис Годунов;
* Правление Василия IV Шуйского: фактически управляла группа бояр, которая и возвела Шуйского на трон.
Характеристика Течія
Радянська Націоналістична Польська
Мета Визволення від загарбників
Відновлення радянської влади Відновлення української держави Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
Організаційне оформлення 1941—-1942 pp. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп) Похідні групи (1941 p.), Поліська Січ (1941 p.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН 1941—1942 pp. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські
Кількість, тис. осіб 200—600 50—200 (похідні групи— 5-10) 10—20
Командири С. Ковпак, О.Сабуров, 0. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював Т. Строкач Командир Поліської Січі — Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка) Командуючий Армії Крайової — Т. Бур-Комаровський
Основні райони дій Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина Волинь, Галичина, українське Полісся Волинь, Полісся
Специфіка бойових дій Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, до в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі
