М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Dora2020
Dora2020
06.08.2020 01:34 •  История

Каким образом образом на характере реформ в разных странах отразилась смена власти?

👇
Ответ:
Появились усобицы.
Феодальная раздробленность.
противоречие между завышенными ожиданиями улучшения жизни и реальными проблемами перехода к рыночным отношениям. Важно было, по мнению ряда экономистов, провести реформы быстро, использовать революционный подъем людей. Таким путем пошли в Польше (план Л. Бальцеровича). В других странах реформы были менее радикальными, но быстрыми и последовательными (Чехия, Венгрия, Словения).
Начатые значительно раньше (в 1980-е гг.), реформы в Польше и Венгрии позволили ослабить тяжелые удары «шоковой терапии» и ускорить переход к стабилизации. В Польше в 1995 г. резко снизилась инфляция (до 20%), и страна вышла на наивысший в Европе уровень прироста ВВП (6,5%). Вместе с тем в стране оставалась высокой безработица (15%), сохранялась социальная напряженность. На выборах президента Польши в 1996 г. победил представитель левых сил, а на парламентских выборах 1997 г. — правые партии.
В отличие от Польши, для других восточноевропейских стран в эти кризисные годы характерен менее радикальный путь приватизации и либерализации.
В Болгарии, где в 1990-е гг. правительство возглавляли социалисты, произошло торможение реформ и социально-экономическое положение оказалось критическим. Стране угрожали голод и финансовое банкротство (к тому же внешний долг превысил 10 млрд долларов). В это время вновь произошла смена власти. В 1997 г. президентом был избран представитель правой оппозиции и состоялись до выборы парламента.
Поздний переход Албании к реформам и «шоковая терапия», низкий уровень политической культуры, отсутствие демократических традиций, коррупция во властных структурах вызвали в 1997 г. в стране глубокий политический кризис, который перерос в восстание, и «власть толпы» разрушила государственные институты, ввергла страну в хаос.
4,8(94 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
228Denis228560
228Denis228560
06.08.2020

Зносини Мазепи зі шведами пожвавилися в 1706 році. Очевидно, тоді й була укладена угода між Швецією і Україною. П.Орлик у "Виводі прав України", написаному у 1712 році, подав такий зміст цієї угоди: Україна має бути вільною державою, Українським князівством, Мазепа-довічним князем, або гетьманом. Після його смерті стани мають обрати наступника; король шведський має захищати Україну від ворогів. Ці переговори велися у глибокій таемниці, тому ширші кола українського суспільства аж до 1708 року вважали гетьмана московським посіпакою, i коли той перейшов на бік Карла XII, просто не повірили йому. Власне українська старшина змусила Мазепу до рішучих кроків 1708 року, коли гетьман опинився у безвиході після наказу Петра 1 йти на до роcійській армії, в той час, як уся Україна була окупована царськими військами. Гетьман волів дочекатися наслідків вирішальної сутички між Петром I Карлом XII, але обставини не дозволили цього. I Мазепа виступив проти Петра не встигши ні підготувати до цього українське суспільство, ні стягнути в Україну більшість збройних сил.

4,4(42 оценок)
Ответ:
NataliaKotic
NataliaKotic
06.08.2020
Не втаємничуючи нікого зі старшини, за винятком генерального писаря П.Орлика, Мазепа, всупереч вимогам Петра І, затримав Волинь та Київщину і з ініціативи короля Станіслава Лещинського розпочав 1704 року переговори з ним. На початку 1708 року переговори Мазепи з Лещинським завершилися формальною угодою, за якою Україна, як велике князівство, входила б до складу Речі Посполитої за гарантією шведського короля. Але договір з Польщею залишався тільки дипломатичним інструментом, вигідним для Мазепи. Головна увага гетьмана була скерована на союз із Швецією. Справа ускладнювалась і тим, що Мазепа повинен був зберегти таємницю не лише від старшини, але також і від Польщі, яка б не погодилась на незалежність України. Зносини Мазепи зі шведами пожвавилися в 1706 році. Очевидно, тоді й була укладена угода між Швецією і Україною. П.Орлик у "Виводі прав України", написаному у 1712 році, подав такий зміст цієї угоди: Україна має бути вільною державою, Українським князівством, Мазепа – довічним князем, або гетьманом. Після його смерті стани мають обрати наступника; король шведський має захищати Україну від ворогів. Ці переговори велися у глибокій таємниці, тому ширші кола українського суспільства аж до 1708 року вважали гетьмана московським посіпакою, і коли той перейшов на бік Карла ХІІ, просто не повірили йому. Власне українська старшина змусила Мазепу до рішучих кроків 1708 року, коли гетьман опинився у безвиході після наказу Петра І йти на до російській армії, в той час, як уся Україна була окупована царськими військами. Гетьман волів дочекатися наслідків вирішальної сутички між Петром І і Карлом ХІІ, але обставини не дозволили цього. І Мазепа виступив проти Петра І, не встигши ні підготувати до цього українське суспільство, ні стягнути в Україну більшість збройних сил.
4,5(95 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ