12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики. А в Україні — ще й День працівників ракетно-космічної галузі.
1961 р. радянський космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним, стартував з космодрому Байконур у Казахстані. Це був перший в історії людства вдалий космічний політ. У космосі корабель перебував 108 хвилин, за цей час облетів один раз довкола Землі й приземлився поблизу російського міста Енгельс Саратовської області.
За даними американських фахівців, до Гагаріна Радянський Союз робив щонайменше чотири спроби польоту корабля з людиною на борту, але вони були вкрай невдалими, космонавти (О.Ледовський, 1957 р.; С. Шиборін, 1958 р.;А. Мітков, 1959 р. та І. Качур, 1960 р.) загинули.
Тривалий час була засекреченою інформація про українського космонавта Валентина Бондаренка, члена першого загону космонавтів СРСР. 23-річний харків’янин проходив підготовку до польоту разом із Ю.Гагаріним та П.Поповичем, з 31 травня 1960 р. розпочав інтенсивні підготовчі тренування на кораблі «Восток». Під час одного з тренувань Валентин перебував у сурдокамері протягом 10 днів, у цілковитих самотності й тиші. Наприкінці випробування зняв датчики, прикріплені до тіла для контролю, протер їх спиртом і випадково кинув на розжарену електроплитку. Вогонь моментально поширився в сурдокамері, врятувати космонавта не вдалося…
5 травня 1961 р. у космос вирушив американський пілот Алан Шепард на борту корабля Freedom 7 («Свобода-7»). Якщо Гагарін перебував у польоті в автоматичному режимі, то Шепард керував своїм кораблем вручну.
Так для землян розпочалася космічна ера, яка триває й поповнюється новими досягненнями та відкриттями.
Україна та українці відіграли велику роль у розвиткові космонавтики.
Варто згадати, що політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.
Під його керівництвом 1957 р. були запущені перша міжконтинентальна балістична ракета і перший штучний супутник Землі, відбувалися польоти космічних кораблів і перший у світі вихід людини в космос (О.Леонов, 1965р.)
Втім, у академіка С.Корольова був попередник, і також українець (із Чернігівщини) – Микола Кибальчич. Він більше відомий як революціонер-народник, учасник замаху на царя Олександра ІІ, страчений разом із А.Желябовим та С.Перовською. Втім Кибальчич був геніальним винахідником: розробив проект літального апарату, який рухався за до ракетного двигуна, систему забезпечення стійкості апарата, режим горіння палива, пристрої для його подач б подачі та б керування польотом і навіть саме паливо.
Напевне, якби революціонер скерував свій Божий дар у, так би мовити, мирному напрямі, День космонавтики відзначали би на десятки років раніше…
Академік Михайло Янгель, головний керівник радянської космічної програми та розробник кількох поколінь стратегічних бойових ракет, походив із української родини. Його діда по батькові Лаврентія за участь у бунті було засуджено до каторги та довічного поселення на Колимі, де в с. Зирянове й народився майбутній вчений.
Наступником М.Янгеля на чолі космічної програми СРСР був науковець у галузі розробки ракетних двигунів Володимир Челомей, чиї батьки – українці з містечка Седльце (нині Мазовецького повіту, Польща).
Своїми успіхами в дослідженні космосу Радянський Союз великою мірою завдячує академікові Володимиру Глушку: на його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.
Павло Попович, радянський «космонавт №4», був першим українцем, який побачив нашу планету з космосу. Перший політ Поповича відбувся в серпні 1962 р. Сучасники згадують, що Попович за всіма параметрами мав бути першим космонавтом, його й готували разом із Ю.Гагаріним, але, як згадував пізніше сам космонавт, «піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин».
П.Р.Попович народився у жовтні 1930 р. на Київщині, в селищі (нині місто) Узин, у родині українських селян. Трудовий шлях починав із кочегара, навчався у ПТУ, згодом закінчив Качинське вiйськово-авiацiйне училище. 1960 р. був зарахований до загону космонавтів. 12 серпня 1962 р., разом із А.Ніколаєвим («Восток-3») здійснив перший груповий політ у космос, де пробув майже три доби.
3-19 липня 1974 р. здiйснив другий космiчний полiт як командир корабля «Союз–14». Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, президентом українського культурного товариства «Славутич» у Москві.
Раньше всего искусство проторенессанса проявилось в скульптуре (Никколо и Джованни Пизано, Арнольфо ди Камбио, Андреа Пизано). Живопись представлена двумя художественными школами: Флоренции (Чимабуэ, Джотто) и Сиены (Дуччо, Симоне Мартини). Центральной фигурой живописи стал Джотто. Художники Возрождения считали его реформатором живописи. Джотто наметил путь, по которому пошло её развитие: наполнение религиозных форм светским содержанием, постепенный переход от плоскостных изображений к объемным и рельефным, нарастание реалистичности, ввёл в живописи пластический объём фигур, изобразил в живописи интерьер. И ещё! Возрождение - эпоха в истории культуры и искусства, отразившая начало перехода от феодализма к капитализму. В классических формах Возрождение сложилось в Западной Европе, прежде всего в Италии, однако аналогичные процессы протекали в Восточной Европе и в Азии. В каждой стране данный тип культуры имел свои особенности, связанные с ее этническими характеристиками, специфическими традициями, влиянием других национальных культур. Возрождение связано с процессом формирования светской культуры, гуманистического сознания. В сходных условиях развивались сходные процессы в искусстве, философии, науке, морали, социальной психологии и идеологии. Итальянские гуманисты XV века ориентировались на возрождение античной культуры, мировоззренческие и эстетические принципы которой были признаны идеалом, достойным подражания. В других странах такой ориентации на античное наследие могло не быть, но сущность процесса освобождения человека и утверждения силы, разумности, красоты, свободы личности, единства человека и природы свойственны всем культурам ренессансного типа.В развитии культуры Возрождения различают следующие этапы: Раннее Возрождение, представителями которого были Петрарка, Боккаччо, Донателло, Боттичелли, Джотто и др.; Высокое Возрождение, представленное Леонардо да Винчи, Микеланджело, Рафаэлем, Франсуа Рабле, и Позднее Возрождение, когда обнаруживается кризис гуманизма (Шекспир, Сервантес).Главная особенность Возрождения - целостность и разносторонность в понимании человека, жизни и культуры. Резкое возрастание авторитета искусства не вело к его противопоставлению науке и ремеслу, а осознавалось как равноценность и равноправность различных форм человеческой деятельности. В эту эпоху высокого уровня достигли прикладные искусства и архитектура, соединившие художественное творчество с техническим конструированием и ремеслом. Особенность искусства Возрождения в том, что оно носит ярко выраженный демократический и реалистический характер, в центре его стоят человек и природа. Художники достигают широкого охвата действительности и умеют правдиво отобразить основные тенденции своего времени. Они ищут наиболее эффективные средства и для воспроизведения богатства и разнообразия форм проявления реального мира. Красота, гармония, изящество рассматриваются как свойства действительного мира.В период позднего Возрождения многие его нормы изменились, обнаружились черты кризиса. В Западной Европе это сказалось в возникновении академизма и маньеризма в изобразительном искусстве, в наступлении религиозности и мистицизма на светскую и гуманистическую культуру. Обозначился разрыв между искусством и наукой, красотой и пользой, между духовной и физической жизнью человека.Гуманизм позднего Возрождения обогатился сознанием противоречивости жизни, трагическим мироощущением, что проявилось в творчестве крупнейших его представителей - Шекспира, Микеланджело.Эпоха Возрождения имела огромное положительное значение в истории мировой культуры. В искусстве Возрождения воплотился идеал гармонического и свободного человеческого бытия, питавший его культуру.Цель настоящей работы: рассмотреть особенности и содержание культуры в эпоху Возрождения.
1. Людям прощали долги - Это значит, что людей, имевших на себе долг, освобождали от его уплаты, а заложенные земледельцами участки снова стали их собственностью.
2. Царь издал запрет обращать в рабство за долги. Все рабы-должники были освобождены, а проданных за море следовало разыскать и вернуть за счет государственной казны.
3. Закон о выборности судей. Судью можно было выбирать из всех афинян независимо от их знатности и богатства.
4. И еще регулярно созывали народное собрание, в работе этого народного собрания принимали участие все афинские граждане.
12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики. А в Україні — ще й День працівників ракетно-космічної галузі.
1961 р. радянський космічний корабель «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним, стартував з космодрому Байконур у Казахстані. Це був перший в історії людства вдалий космічний політ. У космосі корабель перебував 108 хвилин, за цей час облетів один раз довкола Землі й приземлився поблизу російського міста Енгельс Саратовської області.
За даними американських фахівців, до Гагаріна Радянський Союз робив щонайменше чотири спроби польоту корабля з людиною на борту, але вони були вкрай невдалими, космонавти (О.Ледовський, 1957 р.; С. Шиборін, 1958 р.;А. Мітков, 1959 р. та І. Качур, 1960 р.) загинули.
Тривалий час була засекреченою інформація про українського космонавта Валентина Бондаренка, члена першого загону космонавтів СРСР. 23-річний харків’янин проходив підготовку до польоту разом із Ю.Гагаріним та П.Поповичем, з 31 травня 1960 р. розпочав інтенсивні підготовчі тренування на кораблі «Восток». Під час одного з тренувань Валентин перебував у сурдокамері протягом 10 днів, у цілковитих самотності й тиші. Наприкінці випробування зняв датчики, прикріплені до тіла для контролю, протер їх спиртом і випадково кинув на розжарену електроплитку. Вогонь моментально поширився в сурдокамері, врятувати космонавта не вдалося…
5 травня 1961 р. у космос вирушив американський пілот Алан Шепард на борту корабля Freedom 7 («Свобода-7»). Якщо Гагарін перебував у польоті в автоматичному режимі, то Шепард керував своїм кораблем вручну.
Так для землян розпочалася космічна ера, яка триває й поповнюється новими досягненнями та відкриттями.
Україна та українці відіграли велику роль у розвиткові космонавтики.
Варто згадати, що політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.
Під його керівництвом 1957 р. були запущені перша міжконтинентальна балістична ракета і перший штучний супутник Землі, відбувалися польоти космічних кораблів і перший у світі вихід людини в космос (О.Леонов, 1965р.)
Втім, у академіка С.Корольова був попередник, і також українець (із Чернігівщини) – Микола Кибальчич. Він більше відомий як революціонер-народник, учасник замаху на царя Олександра ІІ, страчений разом із А.Желябовим та С.Перовською. Втім Кибальчич був геніальним винахідником: розробив проект літального апарату, який рухався за до ракетного двигуна, систему забезпечення стійкості апарата, режим горіння палива, пристрої для його подач б подачі та б керування польотом і навіть саме паливо.
Напевне, якби революціонер скерував свій Божий дар у, так би мовити, мирному напрямі, День космонавтики відзначали би на десятки років раніше…
Академік Михайло Янгель, головний керівник радянської космічної програми та розробник кількох поколінь стратегічних бойових ракет, походив із української родини. Його діда по батькові Лаврентія за участь у бунті було засуджено до каторги та довічного поселення на Колимі, де в с. Зирянове й народився майбутній вчений.
Наступником М.Янгеля на чолі космічної програми СРСР був науковець у галузі розробки ракетних двигунів Володимир Челомей, чиї батьки – українці з містечка Седльце (нині Мазовецького повіту, Польща).
Своїми успіхами в дослідженні космосу Радянський Союз великою мірою завдячує академікові Володимиру Глушку: на його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.
Павло Попович, радянський «космонавт №4», був першим українцем, який побачив нашу планету з космосу. Перший політ Поповича відбувся в серпні 1962 р. Сучасники згадують, що Попович за всіма параметрами мав бути першим космонавтом, його й готували разом із Ю.Гагаріним, але, як згадував пізніше сам космонавт, «піонером у космосі, згідно з тодішньою політикою, повинен бути росіянин».
П.Р.Попович народився у жовтні 1930 р. на Київщині, в селищі (нині місто) Узин, у родині українських селян. Трудовий шлях починав із кочегара, навчався у ПТУ, згодом закінчив Качинське вiйськово-авiацiйне училище. 1960 р. був зарахований до загону космонавтів. 12 серпня 1962 р., разом із А.Ніколаєвим («Восток-3») здійснив перший груповий політ у космос, де пробув майже три доби.
3-19 липня 1974 р. здiйснив другий космiчний полiт як командир корабля «Союз–14». Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, президентом українського культурного товариства «Славутич» у Москві.