Крымская (Ялтинская) конференция (4-11 февраля 1945 г.) проходила с участием глав правительств трех союзных держав И.Сталина, Ф.Рузвельта и У.Черчилля в Ливадийском дворце - бывшей летней резиденции Императора Николая II. На конференции обсуждались коренные вопросы, касавшиеся завершения Второй мировой войны, в т.ч., об условиях капитуляции Германии, о зонах ее оккупации, репарациях. Самые ожесточенные споры развернулись вокруг Польши - составе ее будущего правительства и западных границах государства. Положительно был решен вопрос о создании международной организации безопасности. Участники переговоров договорились созвать 25 апреля 1945 г. в Сан-Франциско конференцию для учреждения Организации Объединенных Наций. Сталин, Рузвельт и Черчилль подписали в Ялте секретное соглашение, подтверждавшее ранее данное Сталиным обещание, что СССР вступит в войну с Японией на стороне союзников через 2-3 месяца после капитуляции Германии. (Источник информации - портал История.РФ, https://histrf.ru/lenta-vremeni/event/view/ialtinskaia-konfierientsiia)ответ:
Объяснение:
10 січня 49 року Гай Юлій Цезар перейшов річку Рубікон. Перейти Рубікон.Історія цього виразу сходить до часу, коли Гай Юлій Цезар ще не став диктатором, а був одним з римських воєначальників (проконсулом), а сам Рим був республікою. Згідно із законом проконсул мав право очолювати військо тільки за межами Італії. Цезар, повертаючись з переможного походу, був попереджений своїми прихильниками з сенату про змову, яка готувалася проти нього. 10 січня 49 року до н. е. полководець зі своїми легіонами підійшов до Рубікону. Юлій Цезар розумів, що без війська його можуть вбити у Римі, а з військом він увійти не міг. Перехід військ через Рубікон сенат розцінив би як заколот. Майбутній диктатор не був до кінця впевнений у силі свого війська і якийсь час коливався, адже в разі поразки він втратив би владу і був би страчений. Однак Цезар з військом все-таки перейшов через річку і після громадянської війни був проголошений диктатором. З тих пір вислів «перейти Рубікон» означає «пройти точку неповернення», після якого вже неможливо відмовитися від задуму або повернутися назад.
Туменбасы были либо сыновьями либо родственниками правителя.Они возглавляли 24 рода.Все туменбасы подчинялись шаньюю.У каждого туменбаса было 10000 всадников.Каждый рядовой имел доспехи,лук,стрелы,копье и сабля.